Ілюзія стабільності минає разом з літом: ми на порозі непростих випробувань

Протягом цього літа ціни на продукти та послуги в Україні після майже річної стабільності знову поповзли вгору. За даними Держстату, у червні рівень інфляції зріс до 4,8% в річному вимірі, тоді як ще протягом травня становив 3,3%. Основна причина подорожчання товарів зараз — підняття комунальних тарифів та цін на пальне.

Знову дешевшають яйця та олія, а дорожчає — хліб

Основним фактором, що негативно вплинув на рівень споживчих цін у червні, є підвищення тарифів на електроенергію — з 1 червня Кабінет міністрів підняв вартість кіловату з 2,64 до 4,32 гривні, або на 63,6%. У Центрі громадського моніторингу та контролю зазначають: у червні також відбулось здорожчання автомобільного палива: ціни в категорії «пальне та мастила», за даними Держстату, зросли на 25,5% порівняно з червнем 2023 року. Серед інших груп товарів, що здорожчали в червня, — алкогольна продукція та тютюнові вироби (7,8%), охорона здоров’я (10,1%), зокрема ліки та медикаменти (теж 10,1%), а також транспорт (13%).

Ціни на продукти харчування у червні 2024 року в середньому знизились на 0,4% порівняно з червнем 2023 року. Найбільше втратили у вартості яйця (22,4%), овочі (17,9%), цукор (11,5%), та соняшникова олія (10,9%). Натомість подорожчало масло (15,8%), фрукти (11%), сири (8,1%) та молоко (7,7%). Втім, слід зважати на сезонний фактор, через який влітку дешевшають овочі та зернові. Фрукти в першій половині літа, зазвичай, мають вищу ціну, яка йде на спад до вересня-жовтня.

Через електроенергію та курс гривні ціни можуть рости далі

Динаміка інфляції у червні 2024 року загалом відповідає прогнозам Національного банку України. «З одного боку, інфляцію підтримували зростання витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію, певне погіршення інфляційних очікувань, зокрема через послаблення обмінного курсу гривні. З іншого, стримуючими чинниками були вторинні ефекти від здешевлення сирих продовольчих товарів», — йдеться в повідомленні НБУ. Аналітики Нацбанку прогнозують, що впродовж наступних місяців ціни зростатимуть через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв, а також через очікуване підвищення акцизів на автомобільне паливо,  тютюнові вироби та алкоголь.

Погоджуються з таким прогнозом і експерти. Як зазначає президент Асоціації українських  банків Андрій Дубас, за підсумками 2024 року інфляція може становити від 8% до 12%. На її рівень впливатимуть підтримка міжнародних партнерів. «Є багато факторів невизначеності: тобто чи продовжуватиметься підтримка, чи потрібна буде додаткова емісія коштів, чи завершиться війна і чи повернуться наші люди, адже це потужний капітал», — каже аналітик.

Утім, є і позитивні новини. Андрій Дубас припукає, що найближчим часом українська економіка може пожвавитися. «Останні 3-4 місяці ми бачимо тренд росту кредитування, а це також матиме свої впливи на інфляцію», — пояснює він.  Аналітик додає, що наступного року разом зі зростанням цін очікується і зростання заробітних плат, оскільки ці два процеси є пов’язаними між собою.

Спека, яка вбиває урожай і наш добробут

У розпал липневої спеки тернополяни ахкали від цін на огірки – на ринку вони сягнули небаченого: 70 гривень за кілограм. Щоправда, як лише випав дощ, огірки подешевшали, але не дуже. Загалом дороге усе, окрім цибулі – уже другий рік поспіль вона є доступною – зараз по 10 гривень за кілограм. Картопля по 20-25 гривень, помідори – по 40-45 гривень.

Якщо спека та дефіцит електроенергії буде продовжуватись на такому ж рівні як зараз, це призведе до ще більшого зростання цін, в першу чергу на овочі, молочні, м’ясні, хлібобулочні вироби. Про це у коментарі Комерсанту повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.Він зазначив, що ціни на продукти харчування вже зросли через спеку та використання додаткових джерел енергетики. «Наприклад, молочні ферми вже збільшили потужності генерації. Йдеться про генератори. Їхня потужність, в середньому для ферми, становить не менше 100 кВт. За годину вони споживають велику кількість дизпалива, що вже призвело до здорожчання закупівельних цін на молочні продукти. Цей ланцюжок тягнеться далі – логістика, торговельні мережі, які зараз масово використовують енергію. Ми вже бачимо здорожчання молочних продуктів, хліба, м’яса – все це є наслідками енергетичної кризи».

Крім того, Верховна Рада проголосувала за закон 11256-2 про збільшення ліцензій на паливо, і з вересня ціни на паливо підвищаться. Це також стане фактором, що впливатиме на весь логістичний ланцюжок через здорожчання бензину та дизпалива. Газ теж буде включений у цей процес.

Нагадаю: парламент ухвалив загалом закон про підвищення акцизів на паливо, який набуде чинності з 1 вересня 2024 року. Ставки акцизного податку в Україні збільшуватимуться поступово протягом чотирьох років. До 2028 року вони становитимуть: на бензин – 359 євро за 1000 л, на дизельне паливо – 330 євро за 1000 л, на скраплений газ – 70 євро за 1000 л. На думку фахівців, це рішення призведе до зростання цін практично на всі споживчі товари.

Додасть росту цін і військовий збір. Мінфін планує збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5% та розширити базу платників. Зміни торкнуться суб’єктів малого бізнесу та інших категорій, але не стосуватимуться пенсіонерів та соцвиплат.

У кишенях гуляє вітер, але не в усіх

Між тим, доходи більшості людей не зростають, а почасти – навпаки. На Тернопільщині уже традиційно найменша пенсія: 4436,41 гривень — це на 24% менше за середню по Україні. Загалом у країні станом на початок липня зафіксовано понад 10,2 млн пенсіонерів. Про це повідомив Опендатабот з посиланням на дані ПФУ. Зазначається, що загалом майже 4,5 млн пенсіонерів отримують пенсію меншу за 4 тисячі грн. Водночас понад половину виплат менша за 3 тисячі гривень. 1,2 мільйона громадян отримують середню пенсію понад 10 тисяч гривень.

Що із зарплатами? Як не дивно, Тернопільщина – не аутсайдер. Найнижчі середні зарплати в Чернігові, Кривому Розі, Сумах. А найвищі у Києві (24 300 грн),   Херсоні (22 800 грн); Львові (22 000 грн). У нашій області середній показник – 19 тисяч гривень. У таке важко віриться, і судячи з коментарів у соціальних мережах, не віриться багатьом – люди дивуються, хто ж отримує стільки?… Ну, зрозуміло: держслужбовці, правоохоронна та судова системи, якась частина бізнесу… От нещодавно Кабмін ухвалив постанову, якою дещо скоротив граничну чисельність податківців, водночас збільшивши оклади її працівникам вдвічі. Але на загальному тлі це не значна частина працюючого люду.

Домагаються великих пенсій нардепи. 56 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою перевірити правомірність рішення про скасування перерахунку пенсій на основі зарплати для нардепів.

Нардепи наполягають на відновленні дії закону, згідно з яким заробітна плата народних депутатів була б збільшена до 60% від заробітної плати чинного депутата. Якщо Конституційний Суд України погодиться на таке, підвищення складатиме понад 10 тисяч гривень, а також вони зможуть вимагати у ПФУ компенсацію невиплачених сум за минулі роки у судовому порядку. Марно, що війна, що на найближчі роки заморожено розмір мінімальних зарплат та соціальних стандартів…

Іноді здається, що в Україні водночас декілька паралельних реальностей. Одні на фронті віддають життя, здоров’я, інші марять про гроші, і ця цинічність почасти немає міри, що демонструють мало не щоденні викриття спритників, які заробляють на війні. Світ такий різний і різні люди… От, наприклад, зараз автосалони абсолютно порожні, бо українці кинулися скуповувати нові іномарки, зачувши про ініціативу уряду про введення 15% військового збору при купівлі нового авто.

Ольга Кушнерик