Ніколи не вважав за потрібне коментувати брехню, яку про мене пишуть так-звані «інформаційні сайти», сайти, які приховують свою юридичну адресу, сайти, які пишуть і живуть виключно заказухою і не мають елементарної сміливості назвати автора чи бодай взяти відповідальність за написану дурню. Відповідний матеріал – це пряме звинувачення мене у державній зраді, тому прочитавши його , я відразу звернувся до служби безпеки України і з заявою щодо вияснення ситуації.
Переконаний, що будь-яка здорово мисляча людина, прочитавши матеріал на Західній правді, (яка нічого спільного із правдою не має) від 10 грудня зрозуміє, що це найбрудніша брехня, яку може вигадати або нездорова людина, або хтось, кому за це добре заплатили. Відповідати будуть перед законом! Це провокативне словоблуддя не має ні логіки ні фактів, нічого, окрім фото, яке зроблене задовго до кривавих подій на майдані. Захарченка бачив раз у житті. Фото із Захарченком , яким люблять маніпулювати інформаційні рекетири було зроблене 9 листопада 2012-го року, це було ЗА РІК!!! до революції Гідності, на закладанні першого каменю під будівництво житлового будинку, і потиск руки – це лише звичайний жест людського етикету і не більше. Замовником будівництва виступало МВС України, Захарченко на той час був міністром МВС України, Креатор-Буд – виконавець робіт, відповідно, частина квартир у будинку призначалась для тернопільських міліціонерів, це всього лиш офіційна подія.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Чи міг будь-хто, в тому числі і я передбачити, що колишній міністр стане ворогом номер один для України? Саме тоді, 9 листопада, і цьому є інформаційні підтвердження у місцевих ЗМІ, було зроблене фото , яким сьогодні б`ють по свідомості тернополян, і безсовісно дурять їх, щоб зіпсувати мою репутацію.
Я не політик і не одіозний олігарх, я звичайний підприємець, який, як і багато інших українців хоче, щоб в Україні нарешті настав мир і ми жили в процвітаючій країні. Зі свого боку щодня працюю, сплачую податки, створюю робочі місця і не маю ні бажання ні підстав виправдовувати себе у тих вчинках, яких ніколи не робив.
До речі, від початку подій на майдані і протягом всього часу війни, я як директор підприємства і як свідомий українець допомагаю хлопцям, які воюють усім, чим потрібно – від теплові зорів до теплого одягу, пального, коштів, але про це чомусь мало пишуть. І не потрібно. У кого є голова не плечах – той розбереться – де правда, а де брехня, а битися із вітряками- «інформаційними брехунами» я не хочу.
У кожного в житті своя місія і все, що ми робимо – нехай буде на нашій совісті!
