Голова ГО «Зоря надії» Алла Андрущук: «Ми повертаємо людям відчуття власної гідності»
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 19 Жовтня, 2026 о 12:13
19.10.2026
12:33:30
Є люди, чиє життя у громаді змінює саму атмосферу навколо, вони не шукають гучних слів, але біля них виростають осередки милосердя. Історія Алли Андрущук із Кременця з Тернопільщини, очільниці ГО «Товариство батьків дітей з інвалідністю та їх друзів «Зоря надії», народилася з власного материнського болю, безсонних ночей. А головне – з вибору: не замкнутися у чотирьох стінах зі своїм випробуванням, а повноцінно жити і підставити плече тим, хто йде поруч, пише Громадський простір.
Алла АНДРУЩУК: «Головне послання до кожного, хто переступає поріг громадської організації «Зоря надії», просте: «Ти важливий. Ти потрібний. Ти можеш. І ми будемо поруч!».
Сьогодні збудований у Кременці на Тернопільщині за величезних зусиль Алли Андрущук навчально-реабілітаційний центр при ГО «Зоря надії» – це сучасні навчальні простори, реабілітаційні зали та майстерні. Це місце, де щодня відбуваються маленькі тихі дива: хтось після розмови з психологом відчув емоційне полегшення, після масажу почувається здоровіше, мама дитини з інвалідністю знову вчиться посміхатися, а вимушено переміщені через війну та родини наших Захисників відчувають, що вони більше не самі.
Такого потужного навчально-реабілітаційного центру, зведеного за ініціативи жінки з дитиною з особливими потребами, немає не лише в області, а й в Україні. Про те, як материнська любов перетворилася на справу життя, про ексклюзивні послуги центру, місце громадського сектору в соціальній сфері та нові масштабні проєкти – у нашій розмові з Аллою Андрущук.
– Пані Алло, сьогодні «Зоря надії» – потужна організація з власним сучасним комплексом та великою командою. Але з чого все починалося?
– Для мене «Зоря надії» – це моє життя, яке народилося з мого власного материнського з болю, досвіду, молитви та великої віри. Ми з чоловіком виховуємо сина з інвалідністю, старша донька теж має інвалідність другої групи. Свого часу я пройшла через усі кола пекла: відсутність інформації, брак спеціалістів, постійний пошук коштів на реабілітацію і відчуття відокремленості від суспільства. Але в якийсь момент я озирнулася й побачила поруч таких самих матерів і батьків, зрозумівши, що маю підставити плече іншим.
Починалося все зі створення у 2015 році громадської організації як ініціативи батьків, що виховують дітей з ментальними та фізичними порушеннями. Ми поставили амбітну мету – створити систему комплексної медико-соціальної реабілітації відповідно до найвищих міжнародних стандартів. На сьогодні організація об’єднує понад 150 родин та є осередком соціальної підтримки не тільки в Кременецькому районі Тернопільської області, а навколишніх громад Рівненщини.
– Навчально-реабілітаційний центр при ГО «Зоря надії» у Кременці вражає, адже Ви надаєте унікальні послуги, яких більше ніде немає в районі. Розкажіть про Ваші ексклюзивні можливості.
– Наша експертиза справді підтверджується роками плідної роботи. У 2020 році за фінансової підтримки ЄС ми розпочали масштабний проєкт «Кордони рівних можливостей», завдяки якому ініціювали створення унікального Навчально-реабілітаційного центру площею понад 1600 квадратних метрів у місті Кременець.
Завдяки тісній співпраці з Кременецькою міською радою ми збудували у центрі міста безпечний, дружній і повністю безбар’єрний простір, який за кількістю послуг та оснащенням є унікальним для нашого регіону. Зокрема, ми пропонуємо комплексну фізичну та психосоціальну реабілітацію. Наші простори обладнані сучасними біговими доріжками, орбітреками, велотренажерами та масажними столами з підйомним механізмом, що дозволяє надавати допомогу на найвищому рівні. Більше того, ми застосовуємо першу в Україні адаптовану методику світового рівня «3 в 1» (навчання, соціалізація, реабілітація), яка базується на європейському досвіді.
Серед наших унікальних ініціатив, на які сьогодні величезний запит, – послуга життєстійкості, соціальний та інклюзивний супровід, раннє втручання, денний догляд для подолання кризових станів, надання натуральної допомоги, а також у ближній перспективі впровадження послуги«Соціальне таксі», яка забезпечить доступність спеціалізованого транспорту для найменш мобільних груп населення усього району. Крім того, ми готуємо до відкриття «Соціальне кафе», де проводитимуться майстер-класи з кулінарних та побутових навичок для трудової адаптації молоді з ментальними порушеннями. Також організовуємо різні навчальні заходи для молоді з інвалідністю. Ось, наприклад, з жовтня розпочинаємо курси з флористики та квіткарства за підтримки Фонду Abilis (Фінляндія), також регулярно проводимо арттерапевтичні заняття для нашої молоді з інвалідністю.
– Соціальні послуги в громаді – складна робота. «Зоря надії» є єдиним офіційним надавачем соціальних послуг серед громадських організацій у всьому Кременецькому районі. Якою Ви бачите роль таких організацій на ринку соціальних послуг?
– Відповідно до законодавства та євроінтеграційних зобов’язань, Україна має перейти від фінансування неефективної застарілої інфраструктури до принципу «гроші ходять за людиною». Це означає закупівлю конкретних інклюзивних послуг під реальну потребу особи. Сьогодні державні та комунальні установи працюють на межі своїх можливостей і не мають ресурсів охопити усіх потребуючих. У їхніх штатах часто немає таких вузькопрофільних фахівців, як психологи, арттерапевти, ерготерапевти та реабілітологи. Особливо це відчутно у малих громадах, а це залишає найвразливіших людей без належної комплексної допомоги.
Саме тут громадський сектор має відігравати ключову роль. Наша організація внесена до Державного реєстру надавачів соціальних послуг, і з 2015 року ми працюємо виключно за державними стандартами, володіючи унікальним штатом дефіцитних спеціалістів. Ми працюємо на рівні, а часто й ефективніше за комунальні структури, бо ми ближчі до людей і не забюрократизовані. Щоб ви розуміли масштаби: станом на 1 жовтня цього року наша організація надала допомогу більше майже 20 000 осіб із вразливих категорій.
Партнерство влади, наукової спільноти та ОГС як надавачів соціальних послуг – це не просто вимога часу, а єдиний дієвий інструмент подолання кризових ситуацій, яу яких опинилися наші співвітчизники через війну.
– Для системного вирішення цих проблем ви ініціювали новий масштабний проєкт «Громада для кожного». У чому його головна суть і які зміни він принесе району?
– У наших 8 територіальних громадах Кременецького району на обліку перебуває 16 936 осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, що становить понад 12% від загальної кількості мешканців району. Щоб забезпечити їх якісною допомогою, ми запускаємо проєкт «Громада для кожного: адвокація та впровадження соціального замовлення для вразливих верств населення у Кременецькому районі». Ця ініціатива реалізується за підтримки ІСАР «Єднання» та Урядів Швеції і Норвегії, у співпраці з Кременецькою РДА, Тернопільською ОВА та провідними експертами з ГО «Асоціація жінок України», ТНПУ ім. В. Гнатюка, ГС «Коаліція надавачів соціальних послуг».
Проєкт має на меті запустити дієвий механізм закупівлі соціальних послуг через соціальне замовлення у недержавних надавачів. Що це означає на практиці? По-перше, разом із науковцями ТНПУ ім. В. Гнатюка ми проведемо комплексний соціологічний аудит та оцінку реальних потреб мешканців у всіх громадах району. По-друге, ми організуємо навчання для посадовців ОМС, де покроково розберемо механізми калькуляції вартості соціальних послуг.
І найголовніше – кожна громада отримає розроблені індивідуальні Дорожні карти розвитку соціальної сфери та адаптовані проєкти місцевих нормативних актів, щоб у 2027 році запустити прозорі конкурси соціального замовлення. Це дозволить оптимізувати видатки місцевих бюджетів і надати людям ту професійну допомогу, якої вони справді потребують.
– Як війна змінила запит на такі соціальні послуги?
– Війна кардинально розширила коло людей, яким потрібна наша підтримка. Офіційна статистика дуже красномовна: у нашому районі проживає 7 321 внутрішньо переміщена особа, з яких 1 903 – діти, а також 2 366 ветеранів та ветеранок, які потребують якісної реінтеграції.
Ці люди втратили домівки, роботу, вони повертаються з фронту, потребуючи глибокої психологічної реабілітації. Сьогодні соціальна послуга – це не просто видати продуктовий набір. Це відновлення людського ресурсу громади, надання людині сили жити далі.
– Розкажіть, будь ласка, детальніше про фінансову складову вашої діяльності. Хто є основними донорами ГО «Зоря надії» та які обсяги коштів вам вдається залучати для реалізації соціальних ініціатив?
– Ми маємо потужний досвід співпраці як з державними, так і з міжнародними донорами. Лише за період з 2020 по 2025 роки нашій організації вдалося залучити на статутну діяльність майже 40 мільйони гривень. Серед наших ключових інституційних партнерів – Європейський Союз, німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, організація Inclusion Europe, а також Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Одним із наймасштабніших здобутків є залучення підтримки від ЄС на реалізацію інфраструктурного проєкту «Кордони рівних можливостей», бюджет якого склав 593 000 євро.
Водночас ми постійно працюємо над диверсифікацією джерел фінансування для розширення наших сервісів, таких як облаштування «Соціального кафе» чи запуск спеціалізованого транспорту «Соціальне таксі». Сьогодні нам критично потрібні кошти на облаштування другого і третього поверхів, де будуть розташовані творчі та навчальні аудиторії, а також кімнати для проживання. Цього року ми активно налагоджуємо партнерства та готуємо грантові пропозиції до нових донорів, серед яких японська програма KUSANONE, Abilis Foundation, Minderoo Foundation, Canada Fund for Local Initiatives (CFLI) та British Ukrainian Aid. Це дає нам змогу не лише підтримувати високий рівень вже існуючих послуг, але й планувати системний розвиток соціальної інфраструктури для всієї громади.
– Нам відомо, що Ви активно співпрацюєте з іншими організаціями та навчальними закладами?
– Громадська організація «Зоря надії» налагоджує тісну міжсекторальну співпрацю з партнерськими громадськими організаціями (зокрема з ГО «Асоціація жінок України», Червоним Хрестом України, БФ «Рокада» та іншими), ми є членами ГС “Коаліція надавачів соціальних послуг” і Коаліції “1325. Тернопільщина”, а також взаємодіємо із провідними закладами вищої освіти – Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка та Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка. Таке партнерство дозволяє об’єднати досвід гуманітарного реагування ОГС із науково-методичним супроводом та експертизою науковців для проведення соціологічного аудиту потреб вразливих верств населення і розробки адаптованих дорожніх карт. Важливість такої співпраці полягає у створенні потужного міжсекторального синергетичного ефекту, що дозволяє заповнити брак профільних фахівців у громадах, посилити адвокацію соціальних реформ та сформувати стійку, інклюзивну й людиноцентричну систему соціального захисту на рівні всього регіону.
– Ви стільки сил віддаєте роботі! Що ви прагнете донести до кожного свого підопічного?
– Наше головне послання до кожного, хто переступає поріг «Зорі надії», просте: «Ти важливий. Ти потрібний. Ти можеш. І ми будемо поруч». Ми прагнемо не просто полегшити людині побут, а повернути їй відчуття власної гідності. Щоб мама дитини з інвалідністю казала собі: «Я не сама, моя дитина має майбутнє», а людина на колісному кріслі розуміла, що її можливості та майбутнє не обмежені фізичним станом.
Бог дає сили на кожен новий день, а поруч зі мною працює віддана команда фахівців. Разом ми продовжуємо запалювати зорі надії для тих, хто цього найбільше потребує. А завдяки запровадженню нових підходів та нашому проєкту, я вірю, ми зможемо побудувати громади рівних можливостей для кожного мешканця Кременеччини.
Довідково. Публікація підготовлена ГО «Зоря надії» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст матеріалу є відповідальністю ГО «Зоря надії» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».
Спілкувалася Валентина Баца
17:53, 15 Жовтня, 2026
00:10, 20 Вересня, 2026
18:43, 7 Вересня, 2026