Тернопільському гурту «Тріода» до перемоги в «X–Факторі» не вистачило лише одного кроку, втім, це зовсім не завадило учасникам колективу стати улюбленцями десятків тисяч шанувальників української пісні.
— Хлопці, що найбільше вас надихає на створення нових композицій?
Андрій: — Для нас музика — це те, чим ми живемо, і все, що довкола, надихає нас на творчість. Ми розуміємо, що нині перед нами велика відповідальність, адже у нас є свій слухач, який вірить нам і вірить у нас. Нам хочеться створювати щось нове, розвиватися, завжди дивувати людей чимось новим і цікавим.
— А яку музику слухає ваш гурт? Творчість яких українських колег-музикантів можете виділити?
Андрій: — Для свого розвитку слухаємо різну музику, щоб знати, який продукт потрібен слухачеві. Звичайно, у нас є свої вподобання: колектив IL DIVO, JOSH GROBAN, ANDREA BOCELLI. Дуже подобається творчість Ніни Матвієнко, ми з нею мали можливість гастролювати Україною і США, це людина, яка багато у чому нам допомогла. Є багато українських колег, з якими ми дружимо творчо, це Аркадій Войтюк, Женя Хмара, Тоня Матвієнко, Назарій та Дмитро Яремчуки, Павло Табаков, гурт «Світозари», Захар, Павло Доскоч та інші. Ми підтримуємо також тісні стосунки з усіма учасниками «Х-Фактора», Ігорем Васильовичем Кондратюком, який багато у чому нам допомагає.
— Хто організовує вам концерти і які складнощі виникають під час гастролей?
Андрій: — Чесно кажучи, труднощів завжди є досить, але у тому і смак життя, щоб справлятися з ними. Ми завжди стараємось вийти на сцену і забути про усі проблеми, адже люди, які в залі, вірять нам і хочуть щось почерпнути чи просто відпочити. Буває по-різному, у нас може бути два концерти на день у різних містах України, а з нашими дорогами встигати буває важко. Багато таких моментів, що просто підводять, бувають технічні проблеми, ми приїжджаємо, а нам повідомляють, що є лише один мікрофон. Загалом шоу-бізнес — це свого роду школа виживання, тож ми вчимося, і вчимось на своїх помилках.
— Чи заробляєте достатньо грошей самою музикою?
Володимир: — Якби ми достатньо заробляли, нас уже б транслювали усі телеканали, адже широке просування потребує великих фінансових вкладень, та ми і за існуючих умов стараємось усе вкладати у творчість. Нещодавно повернулись з гастролей у США, де нам пропонували залишитись і працювати. Ми б там мали гарну зарплатню, творчу роботу, але розуміємо, що наше місце — в Україні, на нас чекають вдома і більше користі ми принесемо в Україні.
Наша країна нині у дуже важкій ситуації, і ми усвідомлюємо, що це за день не мине, потрібен час, щоб ми всі стали на ноги. Маємо можливість гастролювати по всій Україні і бачимо наскільки люди хочуть свого рідного, українського. Тому наш обов’язок — їздити і пропагувати нашу рідну українську пісню, запалювати дух українців рідним словом, адже націю, яка любить свою пісню, мову, культуру, будуть поважати інші народи.
— Часто репетируєте?
Андрій: — Завжди хочеться щось удосконалювати — як кожному зокрема, так і колективно. Коли буваємо у Тернополі, обов’язково заходимо до викладача вокалу Богдана Михайловича Іваноньківа, щоб отримати його завжди цінні настанови та поради. Ми можемо репетирувати в під’їзді, машині, на вулиці — це все єдиний творчий процес. У нас немає улюбленої композиції, усе залежить від настрою, а найбільше любимо співати акапельно.
— Які емоції відчуваєте, виступаючи на сцені з відомими співаками?
Олександр: — Інколи навіть не віриться, що ми досягли такого успіху, що виступаємо з відомими артистами на одній сцені, нас знає вся Україна, часто впізнають на вулиці, водночас розуміємо, що це велика відповідальність і обов’язок перед шанувальниками.
— Як проводите вільний час і що з найяскравішого запам’яталося в цьому році?
Володимир: — У нас вільного часу дуже мало, тому ми стараємось його проводити з рідними. Цього року побували на гастролях у США, це перший тур «Тріоди» за кордоном, для нас відкрилась ще одна цікава творча сторінка. В Америці нас сприймали дуже гарно, адже там є люди, які цінують українську пісню, бо більшість покинули Батьківщину не з бажання, а із необхідності, і сумують за своїм рідним. Для когось із них ми були ковтком свіжого повітря з України, люди підходили до нас і просто хотіли доторкнутися…
— Поширюються чутки, що один із вас покине гурт. Чи правда це, хто саме і чому?
Андрій: — У колективі «Тріода» нині справді відбуваються деякі зміни, думаю, ми про це розкажемо невдовзі. Незабаром ви побачите дещо оновлену «Тріоду».
Христина Ганущак