Сьогодні – 100 днів, як Президент України призначив Степана Барну на посаду голови Тернопільської ОДА. Термін не значний, щоб робити якісь ґрунтовні висновки, але за цей час Степану Степановичу таки вдалося виробити певну системність у роботі. Про плюси й мінуси першої «стоденки» Степана Барни у цьому інтерв’ю.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
«Буду всіх «бити по пальцях»
– Якими були Ваші перші кроки на посаді голови Тернопільської ОДА?
– Роботу розпочав з реорганізації структурних підрозділів та змін у кадровій політиці. А саме: призначення голів РДА, погодження і призначення начальника СБУ і прокурора області.
– Реорганізація – це зменшення чи укрупнення?
– В абсолютній цифрі – однозначно не збільшення штату. Наприклад, відчувається комплекс проблем у питаннях роботи департаменту економіки з управлінням зовнішньоекономічних відносин (знаходиться у його структурі) з огляду на те, що ставляться різні завдання перед одним і перед іншим. Якщо департамент займається питанням економіки області, то управління – налагодженням інвестиційної привабливості області з залученням інвестицій з-за кордону. Відповідно ми не маємо створювати такі умови, щоб одна структура була перепоною для роботи іншої. Отож будуть зміни як у цьому департаменті, так і в інших структурних підрозділах ОДА.
– Як відбувається люстрація керівників управлінь і відділів ОДА?
– Я підписав розпорядження згідно з яким мають місце понад 150 подань на перевірку посадовців відповідно до Закону про очищення влади.
– Чи вже відбулося затвердження нових заступників голови ОДА?
– Ні. На даному етапі працюю з заступниками, які дісталися від попередника, за винятком Івана Бабійчука, який, щоправда, зараз відсторонений від виконання обов’язків заступника голови ТОДА з гуманітарних питань.
– Чи влаштовують Вас заступники, керівники департаментів і управлінь, які залишилися від попередньої команди?
– Щодо них детальний аналіз робитимемо за підсумками проведеної роботи за 100 днів, відколи я з ними працюю. По всіх буде зроблено відповідні висновки. Це є чергова ознака того, що Барна не керується партійною приналежністю і квотним принципом, він не заводить в адміністрацію лояльних собі людей, а дає можливість проявити себе тим, котрі раніше працювали. Якщо люди не відповідають завданням, котрі перед ними ставились, то виникне питання про їх заміну. Попередні рішення по багатьох кандидатурах вже для себе прийняв, але відкривати карти наперед не хотів би, бо це може трактуватися як порушення закону про державну службу.
– Чи є такі державні високопосадовці, хто взяв лікарняний і, не вписуючись до нової команди, досі не звільнений?
– Як тільки я прийшов, десь 20 чоловік одразу захворіли. Наприклад, обласний лісник знову на лікарняному. Відповідні органи перевіряють їхні лікарняні листки. З етичних міркувань не хотів би називати прізвищ цих осіб, але впевнений, багато тернополян їх знають у лице.
– Як ведеться в області боротьба з корупцією?
– За голови ТОДА Степана Барни у частині корупційних діянь було виявлено двоє депутатів обласної ради, близько 10 депутатів нижчого рівня, різних рівнів посадовці, чотири військових комісари, 10 лікарів та 10 чиновників адміністрацій по області, починаючи з ОДА, які дозволили собі вчиняти протизаконні дії. Матеріали зараз на розгляді в прокуратурі і готуються до передачі у суд. І це за три місяці роботи! Покажіть мені хоча б одного голову ОДА в Україні, щоб за такий короткий період часу досягнув подібних показників. З цього приводу мав розмову з Генпрокурором. Він сказав, що це найкращий показник.
З одним із депутатів, який суміщає посаду головного лікаря, сталася ледь не детективна історія. Одного дня на колегії з охорони здоров’я я заявив: люди, перше, що я зробив, коли став головою ТОДА, – дав доручення відслідковувати всі прояви корупції в системі управління областю. За вами слідкує СБУ та міліція, прошу на це зважати. Того ж дня о п’ятій годині вечора затримують одного з головних лікарів. Інший приклад – одна з лікарень м. Тернополя. Чомусь так стається, що коли туди приходить людина з міста, то вона лікується безкоштовно, а з району – по 300 грн. Хто це «кришує»? Головний лікар? Упевнений, що ні, кінці йдуть в органи місцевої влади і місцевого самоврядування. Питається, яким чином викорінити це зло? В умовах війни буду всіх «бити по пальцях». Якщо це не припиниться, будуть чергові затримані та кримінальні провадження.
«Протягом місяця всі документи щодо легального сміттєзвалища будуть підписані»
– Одна з найбільших корупційних складових на Тернопільщині пов’язана з надрокористуванням. Чи щось робиться у подоланні цього ганебного явища?
– В області провели спецоперацію по виявленню незаконних кар’єрів. Їх було понад 10-ть, тут здійснювався видобуток копалин. Їхню техніку конфіскували і передали в АТО, а частина працівників отримали повістки. Ті, хто причетний до цих кар’єрів, зараз почали процедуру легалізації. Якщо підприємець матиме сформований пакет документів і подасть їх в обласну раду на голосування, я готовий особисто телефонувати Міністру екології, керівнику Агентства природних ресурсів для того, щоб забезпечити легалізацію цих кар’єрів. При цьому поставив питання ребром: на кожному кар’єрі мають працювати щонайменше троє працевлаштованих людей із зарплатою не менше 3,5 тис. грн.
– Тернопільські спиртозаводи свого часу були одними з головних бюджетоутворюючих підприємств області. До недавнього часу більшість з них простоювали…
– В області вже працюють п’ять спиртозаводів (Борщів, Зарубинці, Марилівка, Кобиловолоки, Новосілка), до кінця року таких буде 10-ть. Моя позиція чітка і зводиться до того, щоб заводам повернули статус окремих юридичних осіб, а директорами спиртозаводів стали найкращі менеджери, які довели це ефективною роботою у попередні роки. Так я поновив на посаді Ольшаківського – найкращого директора в області (Марилівський спиртозавод), Гуменюка – Борщівський, пішли подання на інших. Зважаючи, що у нас відсутній ринок збуту спирту на окупованих територіях, маємо вийти на нові ринки збуту, а саме: Польщі, Румунії, Угорщини, Чехії, Молдови, Грузії, Середньої Азії. І певні напрацювання в цьому є. Донедавна цей процес гальмував керівник ДП «Укрспирт» Михайло Лабутін – ставленик Юрія «Єнакієвського». Той чомусь залишався на займаній посаді і після революції Гідності. І лише коли звернулася група народних депутатів з Тернопільської області до голови СБУ і розповіли про зловживання у спиртовій галузі нашої області, проти Лабутіна було відкрито кримінальну справу. Та на даний час цей аферист переховується, але я певен, що він отримає по заслузі.
– Чи є на Тернопільщині великі підприємства, юридичні адреси яких зареєстровані в інших областях, відповідно наша область недоотримує платежів до бюджету? Як намагаєтесь повернути ці підприємства?
– З керівниками всіх підприємств, які пішли з Тернопільської області, я проводжу особисті зустрічі. Хочу зазначити, що в цьому питанні є успіх. Моє ключове завдання – створити умови для інвестиційної привабливості області. Зауважу: мої двері відчинені для кожного підприємства, яке зареєстроване в Тернопільській області, добросовісно сплачує податки і створює робочі місця.
– Як вирішується питання надання Тернополю земельної ділянки для облаштування сміттєзвалища, адже воно знаходиться виключно у компетенції голови ОДА?
– Нещодавно я отримав відповідне звернення від КП «Тернопільекоресурси» і був здивований, чому це питання раніше не вирішувалося і чому попередні голови ОДА не надавали преференції рідному місту. На сьогодні це звернення розглядається земельною комісією на чолі з моїм заступником Іваном Крисаком. Даному підприємству рекомендовано представити перелік документів для виділення земельної ділянки. Я впевнено заявляю: якщо підприємство збере весь пакет документів, то протягом місяця всі документи під легальне сміттєзвалище будуть підписані.
Процедура виділення земельної ділянки передбачає вивчення позиції громад з цього питання. Ми вже частково її знаємо, але, тим не менше, я маю бачити рішення органу місцевого самоврядування, в тому числі і Малашівської сільської ради. Але питання сьогодні стоїть не лише в новому полігоні. Нині легко залишити Малашівці один на один зі сміттєзвалищем, котре формувалося багато років. Хто буде дивитися за ним після того, як м. Тернопіль від нього відмовиться? Тому моя позиція полягає в тому, щоб максимально прив’язати Малашівське сміттєзвалище до м. Тернополя. Щоб з обласного центру не тільки вивозили туди сміття, а й місто відповідало за його догляд та консервацію. Тому, як один із варіантів, буде пропонуватися саме ділянка поряд з Малашівським сміттєзвалищем.
Держава профінансує Тернопільщину на 102 мільйони
– Наскільки область готова до жнив і чи будуть проблеми з якимись культурами?
– За сприятливих погодних умов проблем не повинно бути. Навіть у тих умовах, коли була загрозлива ситуація по агрохолдингу «Мрія», нам вдалося засіяти на 5 тис. га більше, ніж минулоріч. У загальному площа під врожай 2015 року озимих і ярих культур разом склала 792 тис. га. 2 тис. га потерпіли під час негод, але це похибковий показник, який область має щороку. З культур проблема по буряку, якого засіяно на 30 тис. га менше, ніж минулого року. Разом з тим, навіть та кількість, яка засіяна, – це більше, ніж потребує область. Тому можна однозначно говорити, що Тернопільщина буде з цукром! На сьогодні ми ведемо перемовини щодо запуску кількох цукроварень, зокрема Збаразького і ще одного заводу, одним із власників якого є група компаній «Т-цукор». За умови наявності сировини, тобто цукрового буряку, заводи повинні працювати.
– Дороги – це одна з головних проблем нашої області. Як відбувається їх ремонт цьогоріч?
– Потреби в ремонті доріг у нас величезні. Але не без гордості повідомлю, що в нашій області ремонт доріг відбувається системно. Так у 2015 році повністю відремонтовано 14 км доріг, ямковий ремонт виконано на площі 58 тис. кв. м, асфальтобетону виробили 28 тис. тонн. Більше того, ми одні з перших в Україні, хто здійснює ремонт доріг на умовах державно-приватного партнерства. Агрохолдинг «Мрія» станом на сьогодні вже виділив 2 млн. грн. на ремонт автомобільних доріг.
За попередників кожен місцевий аграрій за кожен гектар, який він обробляв, носив у кабінет голови ТОДА гроші. Близько 10 млн. грн. осідали у владних кабінетах. Нині ж у рамках проекту партнерства бізнесу і держави тільки однією компанією в соціальну інфраструктуру нашої області буде інвестовано 12 млн. грн. І до цього проекту залучатимуться й інші тернопільські аграрії.
– Чи фінансуватимуться об’єкти Тернопільської області коштом Фонду регіонального розвитку?
– Авжеж. І сума становить 102 млн. грн. Ці кошти реально отримати, і я зроблю все, щоб вони надійшли на Тернопільщину. За них планується добудувати лікувальний корпус університетської лікарні, інфекційну лікарню в Тернополі, збаразькі та шумські очисні споруди, школи в Оришківцях (Гусятинський р-н) та Соколові (Теребовлянський р-н), спортивний зал у гімназії в Заліщиках. За умови вчасного фінансування Фонду регіонального розвитку у вересні-жовтні ц.р. в області здамо щонайменше дві нові школи. Жодного довгобуду я не створив і жодного каменя під новий об’єкт не закладаю. Моя політика – максимально завершити об’єкти, ступінь готовності яких складає 70-90%, бо кожного року витрачається тільки на утримання довгобудів близько 2,5 млн. грн. І ця ситуація вже стала предметом заробітку.
Віталій Попович
