Україна в очікуванні саміту Східного партнерства, який проходитиме у столиці Латвії 21-22 травня. На зустріч у Ризі наші високопосадовці покладали великі сподівання.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Мотиваційні фрази що рятують військових на полі бою
Це стосується і безвізового режиму, і визнання європерспектив для України, іншими словами – обіцянки, що наша держава бодай через роки може розрахувати на вступ до ЄС. Проте шанси, що євромрії українців найближчим часом збудуться, доволі низькі. Вони перечіплюються через війну, корупцію, «реформи», тобто, через їхню відсутність, а також через настрої окремих європолітиків.
Щодо скасування віз, то, наприклад, у Єврокомісії однозначно наголошують: Україна не в стані контролювати свої зовнішні кордони. Відтак, неможливо запобігти нелегальній міграції. Крім того, це не буде можливим без згоди Кремля. Як завжди…
Не поспішають також деякі європейські країни ратифіковувати угоду про співпрацю з Києвом. Уже минув рік після підписання документа, але його затвердили парламенти лише 17 країн ЄС. Ще шість готуються це зробити. Однак Греція, Італія, Австрія і Кіпр до цієї процедури ще навіть не приступили.
Якщо у Брюсселі не бажають бачити Україну в спільній європейській домівці, то чи не краще коротко і ясно сказати: шановні, вам нічого не світить. Бо й ми вас не хочемо, і Путін наразі не пускає.
Щодо ситуації на Сході: Франція і Німеччина й далі переконують, що вбивчі мінські угоди – благо для України. Вітчизняний політичний істеблішмент, під свист куль і траурні похоронні марші, їм підспівує.
А тепер Німеччина видала новий пасаж. Голова комісії Бундестагу з питань оборони Ханс-Петер Бартельс в інтерв’ю газеті «Neue Osnabrucker Zeitung» заявив: за нинішньої ситуації «заморожування» конфлікту на сході України – чи не найкращий сценарій розвитку подій, ескалацію яких виключати не можна. «Заморожений» конфлікт був би кращим, на що ми можемо сподіватися», – сказав він.
Власне, це те, чого хотів би Путін. Не війна, і не мир.
Крім того, депутат Бундестагу підтвердив позицію Німеччини, що українську кризу не можна розв’язати за допомогою зброї. А Путін «зав’язав» кризу за допомогою чого? Та й усім відомо, що Росія поставляє зброю на Донбас і що там воюють російські військові та різна суспільна непотріб. За логікою Німеччини виходить, що Україна не має права захищатися.
Норвегія у свою чергу визнала те, що в Україні офіційно не наважилися за рік визнати ні Верховна Рада, ні Президент, ні Генштаб, ні Рада нацбезпеки і оборони. Глава МЗС Норвегії Берге Бренде заявив, що в Україні – «повномасштабна війна». «Складно здійснювати реформи, коли йде повномасштабна війна», – зазначив Берге Бренде на зустрічі з секретарем РНБО України Олександром Турчиновим.
Так, це правда. Але й складно здійснювати реформи, коли в них не зацікавлені чини, які сидять на високих посадах і біля великих грошей. Фактично, смак «реформ» відчули прості українці. Це – високі тарифи на комуналку, захмарні ціни на продукти, одяг. Депутати, чиновники жити гірше не стали. Зрештою, жодна політична партія, яка йшла на парламентські вибори, не мала програми реформ. Були окремі тези й популістські обіцянки. У підсумку – імітація реформ.
А корупціонери продовжують посідати найвищі посади у державі. Екс-посол США в Україні, голова Євразійського центру імені Діну Патріча Атлантичної Ради Сполучених Штатів Джон Гербст, зокрема зазначив: в Україні дуже розвинена корупція на самому верху. Деякі високопоставлені особи звикли переходити з однієї партії в іншу, знаходити спільну мову з усіма і при цьому відмінно себе почувати. І додав: повільні темпи у боротьбі з корупцією є цілком природними у випадку з Україною, де корупціонери старої гвардії посідають найвищі пости.
За великим рахунком, реформи потрібні не Америці та Європі. Вони потрібні Україні. І слід позбавити гвардію «кровосісів» доступу до золотих корит. Й не призначати керівників, яких підозрюють у корупційних скандалах, на нові «хлібні» посади. І не за партійними квотами, кулуарними домовленостями, родинними чи дружніми зв’язками пропонувати очолювати державні органи влади, підприємства, установи. «Діяльність» таких «спеціалістів» вилазить суспільству боком.
І ще на тему реформ. Депутати Верховної Ради просять Павла Розенка не скасовувати спеціальні пенсії. Про це міністр соціальної політики особисто заявив у себе на сторінці у «Фейсбук». «Нова пенсійна система ризикує бути заваленою в парламенті через небажання окремих політиків навіки поховати систему ВІП-пенсій в Україні. У кулуарах, під час обговорення законопроекту, мені кажуть прямим текстом: не зачіпай систему спецпенсій, не скасовуй пенсійну систему для суддів, прокурорів, народних депутатів, міністрів, митників, податківців, чиновників різного рівня, і реформа пенсійної системи буде проголосована 300 голосами «за», – написав міністр.
І, як не прикро визнавати, ріст тіньової економіки в Україні уже обганяє Африку. За результатами дослідження Мінекономрозвитку, торік тіньова економіка в нашій державі сягнула «безпрецедентно високого рівня» – 42 відсотки від обсягу офіційного ВВП. Це – найвищий показник із 2007 року. Причиною цього в міністерстві назвали війну, фінансову дестабілізацію, посилення адміністративного тиску та інше.
Найбільш «тіньовими» секторами вітчизняної економіки, за даними Мінекономрозвитку, є операції з нерухомістю, переробна промисловість, транспортна галузь, торгівля, будівництво, фінансова і страхова діяльність.
У світовому масштабі розміри тіньової економіки у найбільш розвинених країнах знаходяться у діапазоні 14-16 відсотків ВВП; у країнах, що розвиваються, – 32-35 відсотків. У країнах Африки, Латинської та Центральної Америки цей показник сягає 40 відсотків. А в Україні аж 42! То ми хто?
