Тему для матеріалу може підказати зовсім дріб’язковий випадок. Перебираючи речі після поїздки до Болгарії, натрапив на маленький пакетик з цукром з готельного ресторану – мабуть, прихопив з собою для ранкової кави у номері. Тамтешня мережа готелів МРМ дбає, вочевидь, не лише про шлунок своїх клієнтів, а й про їхню ерудицію – на кожному такому пакетику можна прочитати (болгарською, англійською, або ж латиною) якийсь мудрий вислів когось із визнаних світочів. На моєму перевезеному аж через два кордони “трофеї” прочитав: Good fences make good neighbours, себто “Хороші паркани забезпечують хороших сусідів”. Або ж, дещо довільно, “Хороший сусід починається з високого паркану”. Автор вислову не вказувався, але за стилем ця фраза, вочевидь, найбільше підходить англійцеві – з їхнім тамтешнім культом власного права на приватне життя на власній території.
Навряд чи ця максима дуже поширена в українському соціумі – ще в дитинстві в дідовому селі не раз доводилося спостерігати сповнені “кайдашівського” драматизму “перемовини на високому рівні” сусідок – через спільний паркан, з децибелами увімкненого звуку, виряченими очима, дулями, що тицялися під ніч одна одній… І згадалася ота безсумнівна мудрість мені нині (цілком випадково – завдяки знайденому пакетику) не з позиції дитячих спогадів, а під впливом наших відносин з отим неспокійним і надокучливим (якщо висловитися дуже м’яко) сусідом – Росією. Не побудований вчасно надійний паркан (в широкому розумінні слова, а не стіна, що за короткий час, пригадується, встигла обрости скандалами), який відмежовував би від нього (за 30 років незалежності це, погодьтеся, можна було зробити) значною мірою призвів до нинішнього становища. Чому так сталося? Через ілюзії стосовно “братського народу”, з яким пов’язує “спільна доля”? Так він, отой “братський”, з надзвичайною легкістю і, сказати б, садистським задоволенням, розмастив оте “братерство” кров’ю по стінах зруйнованих вибухами будівель, розкидав кривавими шматками після вибухів ракет, снарядів, мін, бомб. Через те, що зайнята була наша так звана еліта взаємним поборюванням (в перервах між спільним набиванням кишень)? І це не заперечиш як вагому причину наших нинішніх бід. Чи тому, що “п’ята колона”, агентура і відкриті симпатики “русского мира” почувалися у нас всі ці роки привільно і комфортно? Поза всяким сумнівом.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині під каменями старого муру знайшли людські останки
- В одній із шкіл Тернопільщини учням можна писати по стінах (Фото)
Тому й паркан між нами і Росією був якийсь… радше віртуальний, а не реальний, зовсім не міцний, не високий, й численними дірками і зяючими дірами. От і нині на загрозливому покровському напрямку, доводилося чути, захисні споруди зводяться формально, а не для того, щоб забезпечити справді надійний захист. Не надто поштивий і розбірливий у методах сусід залюбки і сповна користувався цим, щоб не лише бути в курсі наших справ, а й з вигодою для себе керувати ними. До певного часу він зображав з себе хорошого сусіда – наче всупереч отому англійському прислів’ю.
Тепер же показав своє нутро і свою сутність. А заразом підтвердивши, що англійці – таки мудра нація…
Ігор Дуда
