Фонди Тернопільського обласного краєзнавчого музею поповнив зворушливий експонат – кольорова літографія «Pamiątka pierwszej Komunii Świętej», якій понад 115 років – пише “Наш день”.
Такий пам’ятний образок вручався дитині після першого Святого Причастя – як духовна реліквія на згадку про важливий етап у християнському житті. На літографії зображено євхаристійну сцену: Ісус Христос подає Святе Причастя апостолу, що стоїть на колінах, а навколо – символи Тіла і Крові Христової у вигляді виноградної лози, пшеничних колосків та чаші.
Перегляньте також:
- У Тернополі провели творчий майстер-клас з писанкарства до Великодня
- У Тернопільському краєзнавчому музеї нагородили лауреатів Всеукраїнської премії Братів Лепких
Над центральною композицією -Дух Святий у вигляді голуба з променями благодаті. У нижній частині розміщений один із найдавніших символів християнської віри – монограма Христа. Монограма поєднала перші грецькі літери імені “Христос”, вписані у коло – знак вічності – з променями Божественного світла.
Орнаментальне обрамлення доповнене квітами та рослинними мотивами, що підсилюють урочистість моменту.
У нижній частині – рукописний напис польською мовою. Він засвідчує, що Антоніна Явна прийняла Перше Святе Причастя 29 червня 1910 року в парафіяльному костелі села Озеряни (нині – Чортківський район, історична Борщівщина). Зазначено також ім’я духівника.
Хоча пам’ятці вже більше ста років, вона на диво добре виглядає, зберігши кольори та форму. Образок поміщено в добротну дерев’яну раму, покриту матовою темно-золотою фарбою з легким мідним відтінком, за склом.
Внутрішній контур оздоблений перлинним декором. Задня частина рами зафіксована дерев’яною дошкою, що свідчить про якісне оформлення і дбайливе ставлення до святині.
Такі образки друкувалися масово в друкарнях Львова, Кракова, Перемишля, Жешува й Відня у першій половині ХХ століття. Вони зберігалися в домівках як частина родинного духовного архіву, нерідко – на стіні чи у молитовнику. Несли не лише естетичну, а й глибоко символічну функцію: зберігали пам’ять про перший свідомий крок у вірі.
Образок Антоніни Явної понад століття прикрашав спочатку стіну в її домі. Згодом, як родинна реліквія, був переданий доньці – Стефанії Явній.
Сьогодні – це частина музейної збірки, що відкриває перед нами фрагмент духовного світу нашого краю початку ХХ століття, розповіла Оксана Кульчицька, завідувачка художньо-рекламного відділу ТОКМ.
Пам’ять – це теж святиня. І вона – жива.
Коментарі
