Радянські диверсанти у лісах Тернопільщини виявилися поляками. Така новина облетіла наші краї у грудні 1924 року. А ще у ті часи окупаційна влада воювала з українськими націоналістами і українськими хрестами.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Кремянеччина
З Кремянця повідомляють нас, що з кремянецької вязниці вже випущено всіх тих, що були арештовані у звязку з виборами або в підозрінні у приналежности до УВО (Української Військової Організації – прим. ред.). У вязниці залишився лише бувший посол Семен Жук, який вже дістав акт обвинувачення
«Діло», 10 грудня 1930 року
Правда про “диверсійні банди”
Камінецький, радехівський і збараський повіти тремтіли перед “диверсійною бандою”, яка вибрала собі їх як операційний терен. Скриваючись у лісах Тернопільщини, бандити кепкували з усіх “посцігів” поліції, без перепон нападаючи по шляхах на купців і селян та грабуючи їх до нитки. По правді, то й ті “посціги” велись дуже… обережно, бо грабіжників оточував німб диверсантів, забезпечених у большевистські бомби і кулемети. Та ось на днях вдалось переловити кількох… Всі вони – Поляки, в більшости кольоністи Мазури.
“Діло”, 13 грудня 1924 року
З Борщева
З Борщева поносять: Вночі з 7 на 8 грудня 1924 р. в селі Стрілківці, борщівського повіту “kresowi” зрізали хрест, виставлений Борцям за волю. Щоби не було чути, як разіли хрест, задля “чистої роботи” справники обвинули хрест мішками. Хоч є мішок, і хоча є пила, котрою імовірно зрізано хрест, варвар пропав.
“Діло”, 18 грудня 1924 року.
