Моніторинг здоров’я передбачає регулярне та критичне спостереження за станом тварин і птиці з використанням візуального огляду, клінічних обстежень, оцінки результатів патрозтину. Проте без використання різних методів лабораторно-діагностичних досліджень скласти повну картину неможливо.
Сучасні лабораторно-діагностичні дослідження проводяться за різними напрямками: молекулярно-діагностичні, мікробіологічні, мікологічні дослідження, дослідження крові.
Всім відомо, що інфекційні захворювання тварин бувають вірусної та бактеріальної етіології. В більшості випадків вірусні захворювання ускладнюються секундарною бактеріальною мікрофлорою. Отже, мікробіологічні дослідження завжди повинні входити в комплексну діагностику. Ключовим моментом є швидкість виявлення інфекційного агенту.
Ідентифікація збудників бактеріальної етіології в лабораторії Біолайтс проводиться як класичними методами, так і методом MALDI-TOF. Перелік досліджуваних мікроорганізмів надзвичайно широкий: Pasteurella multocida, Ornitobacterium rhinotracheale, Avibacterium paragallinarum, Trueperella pyogenes, Fusobacterium necrophorum, Clostridium perfringens, Bordetella bronchiseptica, Actinobacillus pleuropneumoniae, Haemophilus parasuis, Staphylococcus aureus, Streptococcus suis, Klebsiella pneumoniae, Yersinia, Escherichia coli (в.т.ч. продукування гемолізину), Mannheimia, Histophilus somni та велика кількість інших збудників. Завдяки впровадженому в лабораторії методу MALDI-TOF термін виділення та ідентифікації патогенів складає всього 24-48 годин.
Метод полімеразної ланцюгової реакції допомагає встановити наявність РНК/ДНК збудників в організмі тварин в реальному часі, оскільки під час процесу ампліфікації відбувається збільшення в геометричній прогресії малих концентрацій бажаних фрагментів РНК/ДНК в біологічному матеріалі (пробі). Для дослідження цим методом важливо здійснювати відбір матеріалу з найбільш вірогідних місць локалізації збудника з урахуванням його тропізму до органів та тканин.
Біохімічні дослідження дають змогу вчасно виявляти зміни у функціональних системах організму внаслідок дії різних чинників – аліментарні хвороби, паразитарні, вірусні та бактеріальні інфекції.
Серологічні дослідження методом імуноферментного аналізу допомагають моніторити циркуляцію збудників серед поголів’я, а також контролювати якість проведених вакцинацій на поголів’ї. Прослідковуючи динаміку змін титрів антитіл до різних збудників, можна спрогнозувати розвиток того чи іншого захворювання, вчасно скоригувати схему вакцинації, удосконалити систему біозахисту на виробництві.
Дослідження у крові вмісту вітамінів А (впливає на імунітет), Е (антиоксидант), D(25ОН) (впливає на обмін та засвоєння кальцію і фосфору) допомагає виявляти здатність до засвоювання організмом поживних речовин та відслідкувати порушення обмінних процесів.
Прихованою загрозою організму тварин та птиці є гриби, серед яких найбільш небезпечні Fusarium, Aspergillus and Penicillium, що продукують мікотоксини, які спричиняють мікотоксикози тварин. Лабораторно можна встановити основні групи мікотоксинів у кормах та в патологічному матеріалі (печінка, нирки), а також в сироватках крові. Виділення та ідентифікація грибів можлива як класичними методами, так і сучасним методом MALDI-TOF.
Вчасний відбір
Щоб встановити збудника хвороби – бактерію, вірус, паразита тощо, необхідно правильно обрати час відбору проб та метод дослідження. А для цього треба знати патогенез захворювання та циркуляцію збудника в організмі під час перебігу захворювання.
У перебігу хвороби розрізняють основні чотири періоди: прихований (латентний, інкубаційний); продромальний (період передвісників); період розпалу виражених клінічних ознак хвороби; завершальний (видужання або загибель).
Під час інкубаційного періоду, коли збудник починає активно реплікуватися, запускаються захисні функції організму і провокуються певні порушення, які потім стануть видимі. Проблема полягає в тому, що в цьому періоді напевне невідомо, хвора тварина чи ні, особливо за великого поголів’я.
У продромальний період наявність хвороби вже більш очевидна, оскільки збудники активно розмножуються в організмі. Характеризується появою загальних симптомів: пригнічений стан, підвищення температури тіла, зміна в поведінці, зниження рівня споживання корму, підвищення або зниження споживання води тощо.
У період розпалу виражених клінічних ознак хвороби з’являються специфічні (патогномонічні) симптоми: кашель, діарея, шкірні висипи, аборти тощо. У цей період, опираючись на симптоми, встановлюється підозра на того чи іншого інфекційного агента.
Завершення хвороби характеризується повним або частковим одужанням, ускладненням, рецидивом або загибеллю тварин. У цей період уже напевне в крові циркулюють захисні антитіла, відповідно по них можна встановити з яким із збудників контактувала тварина.
Правильний метод
Зазвичай в інфекційний процес втягується не один, а кілька збудників, тому поставити діагноз тільки на підставі анамнезу, клінічних симптомів, результатів патрозтину важко. Складно обрати і метод дослідження збудника хвороби, тож нерідко після проведених тестувань лабораторія видає значну кількість негативних результатів. Причин може бути кілька:
- Підозра на даний збудник помилкова
- Відбір зразків здійснено, коли збудник в організмі уже не присутній
- Не враховано тропізм збудника, надіслано на дослідження не той перелік органів
- Обрано невірний метод дослідження
- Зразки надсилаються після проведення попередніх лікувальних заходів
Щоб уникнути хибнонегативних результатів, мінімізувати помилки при відборі матеріалу та обранні методу для дослідження слід пам’ятати, що в інкубаційний та продромальний період ефективним методом діагностики є ПЛР та мікробіологічний, у період виражених клінічних ознак хвороби – частіше мікробіологічний, а також ПЛР, у завершальний період – ІФА.
Відтак
Методи ПЛР, ІФА та мікробіологічний доповнюють один одного, адже комбінація цих методів в життєвому циклі захворювання дає більш повну картину інфекції. При цьому для діагностики важливі вірно обраний час відбору зразків, правильно відібраний матеріал, доцільний метод дослідження, лабораторія, яка відповідає параметрам якості, достовірності та неупередженості.
Автор: Василина Андрійчук, лікар ветеринарної медицини, лабораторія «Біолайтс»
