Робити узагальнення з окремих випадків – одна з особливостей людського розуму. Корисна, загалом, річ, яка допомагає відокремити потрібне від зайвого, розрізнити погане і добре, акумулювати досвід і т.д. Корисна річ, але мені від певного часу доволі заважає, оскільки псує враження від оточення.
З повагою ставлюся до народних звичаїв, в тому числі й носіння вишиванки. Прапрадідівська традиція, спогад про дитинство, проведене в селі та пов’язані з ним незабутні враження. Та коли зараз бачу, як дехто з оточуючих натягує її на себе як спецівку, щоб сфотографуватися (“Ось який я, несусвітні бовдури, щирий українець!”), у мене, крім зрозумілої антипатії до нього самого, з’являється і якесь застереження щодо отої невинної сорочини. Вона ж бо справді невинна, може, й рада, що її натяг на черево саме отой, а не лежить вона десь у сховищі… Таких вражень у мене за останні роки назбиралося чимало. І, можливо, для того, щоб відрізнятися від отих хитрувато-брехливо-підлуватих сотворінь, про яких вів мову, волію ходити в звичайній сорочці – душа чомусь протестує проти такого “єднання” та усвідомлення “ідентичності” вкупі з ними…
Перегляньте також:
- У День міста проїзд у громадському транспорті Тернополя у вишиванках – безкоштовний
- Роздуми про ікони в кабінетах та вишиванки на свята
Сказане стосується не лише вишиванок – просто, як мовиться, приспіла їхня пора, тому й згадалися в першу чергу. Інше узагальнення, яке практично не дає збоїв – грізні формулювання прокуратурою обвинувальних актів з приводу корупційних діянь посадовців, що обертаються тихеньким судовим “пшиком”. Завдяки чому завгодно – угоді зі слідством, щиросердному визнанню вини, обранню міри покарання нижче мінімальної, випробувальному терміну, штрафу, що значно поступається скоєному фінансовому “пригрішенію”, – але усі хабарники і злодюги, про діяння яких йшлося у новинах і у поліцейській хроніці, благополучно уникнули нар і тюремного раціону, а дехто вже й, наче нічого не сталося, красується на телеекрані. Іноді просто хочеться порадити всій цій публіці: “Шановні, хочете реально в “тюрягу”? Залізьте в якийсь глухий сільський продмаг і поцупте декілька пляшок горілки і бляшанок консервів. Це – значно надійніший шлях загриміти за грати, ніж усі ваші хитромудрі оборудки, що обчислюються сумами з багатьма нулями”.
Потім просто махну рукою, адже в суспільному середовищі усе це вважається нормою. “Відкат”, “Давати”, “Брати”, “Підмастити”… Такими ми були і є. Такий ми народ – ще одне, уже остаточне, узагальнення.
Як мовиться, в останній момент: йдучи вулицею, зустрів групу хлопців у вишиванках, які саме простували до відомого у місті навчального закладу культурно-мистецького спрямування. Більшість з них була одягнута у гарні святкові вишиванки. Від майбутніх музикантів можна було б очікувати, принаймні, насвистування якоїсь мелодії, а натомість до моїх вух долинуло остогидле “та ти бл …с… йди на…”.
Тож, повертаючись до заголовку: чи винна бідолашна сорочка, що її часто – задля годиться – одягають пройдисвіти, або ж просто невиховані “бики”? Навряд…
На завершення:
Скажу як скептик і затятий песиміст:
У мене в день скоромний чи в різдвяно-великодній піст
Одягнені у вишиванку клятви і позірні про народ турботи
Стабільно викликають приступи нудоти,
А фото можновладців у газетах вірнопідданих й ура-патріотичні фрази
Вже спричиняють стан середній поміж злістю й сказом
І не лише у мене – он коментарі на сайтах прочитайте,
А заразом – і вкотре вже дізнайтесь,
Що можна “Слава Україні!” голосніше за усіх кричати
І паралельно – дуже добре про свою кишеню дбати,
Ці речі дві в умовах українських (і тернопільських) цілком сумісні
І зайвий раз доводять наше лицемірство,
Але з усім цим ми збираємось в страшній війні перемогти?
І на Росії трупі “Ще не вмерла…” затягти?
Ти, Україно, хочеш ворога здолать брехнею?
Ти ж знаєш, що буває з тими, хто товаришує з нею…
