Маленькі діти на світлинах справляють враження ангелят, народжених лише для вияву до них ласки, й нікому не прийде в голову думка, що з них може вирости… Хлоп’ятко в білому одязі дивиться на незнайомого дядька-фотографа здивованими і трішки переляканими очима.
Втім, пройдуть десятиліття і воно, вирісши й цілком сформувавшись у своїх поглядах і переконаннях, зуміє само перелякати увесь світ так, що залишить по собі лиху пам’ять на багато століть. Хоча спершу здавалося, що наміри у нього були найшляхетніші. Він якимось ірраціональним чином любив свою батьківщину, вважаючи, що вона заслуговує на привілейоване існування – щоправда, за рахунок інших народів. А для цього останнім необхідно було силоміць нав’язати своє розуміння справедливості. І що цікаво – величезний народ на тривалий час піддався його диявольському магнетичному красномовству. Адже чути його пристрасні промови було так приємно і лоскотно для власного самолюбства…
Перегляньте також:
Ну хто, приміром, взявся б заперечувати проти політичного лідера, котрий: палко запевняв би націю, що вона найкраща серед інших і гідна провідного становища; що слід звертатися до героїчних постатей і подій минувшини задля пошуку духовної опори; що генофонд народу треба облагороджувати; що головне – єдність і самовіддана праця заради великої спільної мети; що ворогів нації треба виявляти і знешкоджувати; що вожді повинні показувати особистий приклад скромності, турботи про громадське благо й інших чеснот; що корупцію, казнокрадство, інші прояви злочинності треба випікати розпеченим залізом; що діти – майбутнє нації, тому треба приділяти неослабну увагу питанню материнства і вихованню здорового покоління; що з шкідливими звичками (пияцтвом, курінням) треба вести нещадну боротьбу…
Якщо ввести усе перелічене у комп’ютер, давши йому завдання визначити реальну особу, яка б відповідала даним характеристикам, то з великою ймовірністю можна отримати… Адольфа Гітлера. У яку життєву реальність втілилися його мрії та плани – “вдячне” людство, в тому числі й німці, пам’ятатимуть завжди. Пам’ятатимуть, здригаючись. Недаремно в австрійському Браунау, поблизу будинку, де саме в цю квітневу пору 130 років тому з’явився на світ один із найкривавіших тиранів ХХ століття, стоїть меморіальний камінь з написом “За мир, свободу і демократію. Фашизм – більше ніколи. Про це нагадують мільйони загиблих”.
Цікаво, чи не з’явиться колись щось подібне в одному з темних дворів Санкт-Петербурга, де провів дитячі роки той, кого нині часто зображають на карикатурах з гривкою і вусами Гітлера? Той самий, котрий вирішив нагадати старенькій Європі, що зі смертю напівбожевільного віденського художника епоха воєн, крові, руїн і згарищ не відійшла безповоротно в минуле…
Ігор Дуда
