Чому Тарас Пастух не став Дартом Вейдером?

Зазвичай після виборів політики дякують своїм виборцям за підтримку. Навіть якщо цих виборців виявилося замало для того, щоб їхній кандидат переміг. Але дякують передовсім ті, яких ми називаємо розумними і порядними. Он навіть Дарт Вейдер, попри програш на столичних виборах, подякував за підтримку киянам.

На мерських виборах у Тернополі було більше десяти кандидатів. І практично кожен із них після виборів подякував тернополянам – і переможець Надал, і решта кандидатів, яким для перемоги не вистачило голосів: Ландяк, Ратушняк, Бліхар та інші.

Чомусь не подякував лише Тарас Пастух. Саме той «гідний мер», який на цих виборах посів майже переможне друге місце. Саме той кандидат, який напередодні виборів обвішав весь Тернопіль своїми зелено-білими бігбордами. Саме той “майже месія”, кого однопартійці вважали рятівником Тернополя від «поганого» Надала…

Тоді йому вистачило і грошей, і мізків, щоб звернутися до виборців, а тепер, бачте, бракнуло, вочевидь, не стільки першого, скільки другого. Бо не дякують виборцям тільки дуже недалекі люди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: План «Бюлютєнь», або Врятувати рядового Пастуха

Колись не заведено було дякувати своїм слугам у «князьків» і «феодальчиків»… а тепер – у тих, кого в політології прийнято називати «політичними трупами». Та чи вважають тернополяни-виборці, нащадки славних і вільних козаків, себе чиїмись васалами? Чи пробачать вони таке зневажливе ставлення до себе «політику-нарцису»? Навряд…