16 квітня мешканці Підволочиська переповідали один одному моторошну звістку: 24-річна Мар’яна вбила свого 40-річного співмешканця Ярослава. На його тілі нарахували три ножові рани – дві в животі і одну смертельну в серці. Захмеліла від алкоголю сама не тямила, що робить. У запалі накинулася на Ярослава, а коли упав безсилий, пішла спати. Закривавлене тіло знайшов на кухні колишній чоловік Мар’яни Богдан. Він викликав міліцію.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Біди наробила горілка…
Ярослав познайомився з Мар’яною у 2014 році. Разом вони мешкали у приватному будинку Ярославової сестри Надії. Мар’яна вже була заміжнього і мала дитину від першого шлюбу – 2-річного синочка Ромчика. Того вечора вона зателефонувала до свого колишнього чоловіка і запросила його в гості. Богдан погодився на пропозицію і поїхав до Підволочиська. Дорогою зустрів старих знайомих, які ще навіть відмовляли його від візиту. «Ярослав відбив у тебе жінку. Що ти там забув?», – сказали одноголосно. Але чоловік не послухав і таки пішов. Мабуть, бажання випити було сильнішим, аніж почуття власної гідності.
Гостювання дійшло до напруженої кульмінації. Мар’яна з Ярославом почали сваритися, а Богдан, відчуваючи, що ледве сидить, пішов до іншої кімнати проспатися. До нього ще доносилися крики захмелілої парочку, але він швидко заснув. Незадовго чоловік пробудився і пішов на кухню. А коли побачив, що Ярослав лежить біля стола і навколо багато крові, кинувся до нього. Однак вже було пізно…
– Якої біди наробила горілочка, – сумно зітхає рідна тітка Богдана Ольга Романівна. – Щоб нині така молода і вбила людину… Що вона собі думала? Тепер треба буде кудись прилаштувати Ромчика, бо ж з Мар’яниних рідних нема у кого залишити дитину. Там теж горілкою не гребують і Богдан вміє запити. В понеділок, 20 квітня, до нього телефонували з соціальної служби, будуть вирішувати те питання. Напевно, мама Богдана забере Ромчика до себе, бо ж шкода хлопчика, він ще маленький. Не хочеться, щоб дитину віддали до інтернату…
Брат – пияк, а сестра – у психлікарні
На сім’ю Ярослава випало чимало випробувань. Вони із старшою сестрою Надією рано залишилися сиротами. За ними приглядала лише тітка, яка живе у Львові. Коли Надія вийшла заміж стало трошки легше, її чоловік мав невеличкий бізнес. Але потім виїхав до Америки, покинув Надію і одружився вдруге. Ярослав переїхав до сестри і її доньки Ніни у приватний будинок, бо до того знімав квартиру. Працював у фірмі, що встановлює металопластикові вікна і двері. Все було б добре, якби не любов до оковитої.
– Ярослав був непоганим чоловіком, спокійним, – розповідає сусідка Галина Петрівна. – Але через п’яні загули все йшло шкереберть. Місцевий священик не раз просив Славка навернутися, зав’язати з горілкою, одружитися. Він знав його сім’ю, тому був не чужою людиною для них. А Славко хіба слухав? Торік взяв собі ту Мар’яну з дитиною. Де він її надибав? Вона любила випити, погуляти, до роботи була не охочою, а от, щоб посваритися – слова їй не скажи.
Сусіди старалися не говорити з Мар’яною, бо знали її норовливий характер. Але сподівалися, що з появою жінки в хаті життя Ярослава зміниться. Однак п’яні загули не припинилися, тим паче, що їм ніхто не заважав. Будинок сестри був у їхньому розпорядженні, адже Надія – у психіатричній лікарні. У грудні 2014-ого вона перенесла інсульт. Але як кажуть, біда не приходить сама. Довелося робити операцію на головний мозок і ускладнень не змогли уникнути.
– Надя не розуміла, де вона знаходиться, говорила щось сама до себе, кричала, – пригадує Галина Петрівна. – Коли вона захворіла, то вдосталь натерпілася. То ж не те, щоб сім’я нормальна чи діти, які припильнували б за нею, поставили б на ноги. Що сама могла зробити, тим і обходилася. Так і Славка поховали чужі люди: половину грошей дав директор фірми, де він працював, а другу половину – рідна тітка. Тяжке в них було життя, але на все воля Божа…
Галина Кіт