В нещодавно опублікованому списку «100 кращих тернополян» з подивом побачив на 11-ому місці депутата Тернопільської міської ради Петра Ландяка. Вочевидь Петро Дмитрович жодних ресурсів не шкодує для того, щоб постати перед тернополянами впливовим та шляхетним політиком, якому довіряють люди. Зрозуміло, що все це робиться з прицілом на мерські вибори восени цього року. Та чи насправді пан Ландяк такий безкорисний та порядний, яким себе виставляє?
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
Все своє свідоме життя він поєднував бізнес і політику, адже розумів, що в нашій державі досягти успіху в одній сфері без іншої практично неможливо. Перші політичні зв’язки Петро Дмитрович налагодив ще за комуністів, коли працював в Тернопільському облвиконкомі. Пізніше його можна було помітити біля керманичів Української народної партії, партії «Наша Україна», партії «Громадянська позиція» на піку їх популярності. Все це дозволило пану Ландяку бути беззмінним депутатом Тернопільської міської ради з 1998 року. Та як тільки ці партії втрачали рейтинги, він знову починав шукати для себе вигідну та зручну політичну нішу. От і зараз, за пів року до виборів, Петро Дмитрович все ще в пошуку, бо розуміє, що теперішня його «Громадянська позиція» бажаного результату не принесе.
Працюючи від скликання до скликання в бюджетній комісії та комісії з питань економіки, Ландяк зумів розширити свою бізнес вотчину та примножити за рахунок довірливих тернополян свої статки. Так ним був приватизований торговий комплекс «Універсам» по вул.Злуки, 25, нежитлове приміщення по вул. Коновальця,4, нежитлові приміщення колишнього «Болгарського магазину» по вул. 15 квітня, земельна ділянка по вул.Текстильна,18, де зараз розміщується його ж гуртовня будівельних матеріалів. І це тільки невеликий перелік всього того, що, за словами відомого кіногероя стоматолога Антона Семеновича Шпака, «нажито непосильною працею». Чи законно все це було зроблено (а за моєю інформацією не зовсім все добре), чи є всі необхідні дозвільні документи, буде з’ясовувати нещодавно створена ініціативна група активістів та мешканців міста.
А ще пан Ландяк запам’ятався, як вмілий маніпулятор громадської думки перед виборами, коли обіцяв знизити житлово комунальні тарифи в місті. Для цього якраз напередодні виборів 2006 року заснував громадську організацію «Асоціація споживачів житлово комунальних послуг» та провів широку рекламну кампанію (листівки в кожну поштову скриньку, білборди тощо), проте до практичного втілення ця справа так і не дійшла. Іншими словами, Петро Дмитрович людей просто розвів заради електоральної підтримки.
Тож, шановні громадяни, перш ніж рукоплескати пану Ландяку та захопливо слухати його спічі, думайте головою, чи можна йому довіряти.
