Отже, о четвертій годині 20 хвилин ранку відбулося це ключове голосування. «За» 233 народних обранців при тому, що необхідно було 226. Перед тим, як ми докладніше поведемо розмову, нагадаємо перипетії «бюджетної ночі» – того, що зняли кореспондент Радіо Свобода, які теж усю цю ніч чергували в стінах Верховної Ради.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
– Пане Барна, Вам вдалося бодай трішки відпочити, вдалося поспати?
І все-таки це завершення бюджетного року. Відповідно дуже багато проблем, котрі є актуальними для областей, зокрема питання виплат, бюджетних підкріплень по державному казначейству. Бо це сьогодні серйозна проблема. І сьогодні бізнес потребує цього, потребують бюджетні установи.
– Ви голосували? Ви були одним із тих 233 нардепів, які голосували за цей держбюджет?
–Я один із тих, хто проголосував за цей бюджет. І я займав принципову позицію, що ми маємо це зробити. Зрештою, ми не для того формували коаліцію, обирали уряд, щоб зараз створювати певні зауваження чи створювати певні проблеми в напрямку роботи цього Кабміну.
Бюджет буде переглядатися. Або наприкінці лютого, або на початку березня
Зрозуміло, що є багато проблем у цьому бюджеті. Але треба виходити з тих обставин, які мають сьогодні місце. По-перше, країна перебуває у кризі. Ми вперше приймаємо бюджет в умовах війни і окупації власної території. По-третє, ми розуміємо, що сьогодні стоїть питання під завершення бюджетного року про додаткове залучення коштів з міжнародних фондів, зокрема з МВФ, а також європейських коштів, які на сьогоднішній момент вже прогнозуються, вливання близько 4 мільярдів євро, доларів. І, відповідно, є очікування на те, що ми дійсно будемо міняти ситуацію в нашій країні.
Зрештою, треба виходити з позиції, що без ухвалення бюджету органи місцевого самоврядування сьогодні працювати не будуть.
– Критики наголошували, як я вже сказав, що фактично під примусом ухвалювали головний фінансовий документ України. І остаточний варіант цього бюджету-2015 ніхто в руках не тримав. Нібито. От Ви бачили остаточний варіант до голосування?
– От тільки що виступав пан Юрій Бойко, представник «ростовської опозиції». І він, напевне, вийшов спокійно і сказав, що ніхто його не змушував голосувати за цей бюджет. Але, навпаки, він сказав, що у нього була позиція інша. У даному випадку ми повністю говоримо про те, що це була деструктивна позиція.
Ми чітко розуміємо, що це не той бюджет, котрий ми хотіли б. У нас були дуже гострі дискусії, дуже багато питань у мене було до закону №1577, котрий стосується освітян. Але ми витиснули все, що могли, і поставили перед урядом вимогу забезпечити хоча б соціально незахищені категорії людей, допомогти дітям, забезпечити харчуванням ці категорії, учнів у школах. Це вже є певний прорив, певні можливості, котрі сьогодні ми відстояли. Якби ми цього не зробили, то, зрозуміло, ми перебували б в інших умовах.
Проте, зрозуміло, це було предметом певної дискусії на всіх рівнях, у тому числі на міжфракційному. Ви ж бачите, що сесія Верховної Ради була достатньо емоційною, багато претензій, я ще раз кажу, у мене особисто було як у народного депутата України від Тернопільщини. Я по списку, але в мене є колеги-депутати від моєї політичної сили, котрі представляють мажоритарні округи. Зрештою, я відповідаю за низку округів у Тернопільській області. Відповідно з тими побажаннями я їхав на сесію Верховної Ради і сьогодні повертаюся туди, щоб доповісти, з чим ми починаємо наступний рік.
Але в будь-якому випадку ми знаємо одну ключову річ. Я був депутатом попередніх двох скликань обласної ради, то я вам відповідально заявляю, що бюджетний рік для органів місцевого самоврядування не може початися без прийняття держбюджету. Тому сьогодні фактично ми дали старт проведенню сесії місцевих рад, обласної, міської, районної рад.
– Щоб вони могли планувати на наступний рік свої фінансові розрахунки.
– Зрештою, стратегія цього бюджету передбачає часткову децентралізацію, яка дасть можливість певний відсоток податків перебрати на місця, щоб органи місцевого самоврядування були розпорядниками цих коштів.
– Пане Барна, а справді Петро Порошенко приїжджав до Ради натиснути на депутатів фракції своєї?
– По-перше, жодного тиску я не відчув. Я брав участь у всіх засіданнях, починаючи з 8:30 у фракції, закінчуючи засіданням фракції в обід, коли приїжджав президент.
– Деякі навіть проводять паралелі з приїздом Віктора Януковича у січні до Верховної Ради.
– Я відповідально Вам заявляю, що жодного тиску з боку Петра Порошенка.
– Не було ультиматумів з боку Петра Порошенка: не ухвалите бюджет – вийдете з фракції?
– З приводу бюджету не було! У нас була достатньо конструктивна розмова. На багато питань, котрі стосувалися оподаткування, прийняття бюджету, президент фахово відповідав, і ми мали дискусію, котра була доброю дискусією, з точки зору того, що президент представляє певну політичну команду, котра сьогодні взяла на себе відповідальність у цій країні.
І тому я офіційно заявляю, хочу вкотре спростувати, що є якесь непорозуміння у нас у фракції, показати, що якісь були форми тиску на фракцію з боку президента: ніхто на нашу фракцію не чинив тиску. Кожен депутат, котрий ухвалював рішення щодо голосування по державному бюджету, він це робив добровільно з урахуванням тих пропозицій, котрі були висловлені на фракції.
– А яку аргументацію наводив Петро Олексійович, якщо не таємниця, коли приїжджав до Верховної Ради цієї ночі?
– Дуже багато ключових аргументів. Ми сьогодні розуміємо, що президент взяв на себе нелегку ношу відповідальності за ситуацію, в якій перебуває країна. Зокрема війна. Для мене це цілком серйозний аргумент.
Я хочу зазначити, що сьогодні війна – це не є аргумент, а для мене це є аргумент, коли ми не можемо одягти військового, коли ми не можемо дати йому харчування, коли ми не можемо дати йому належну зброю, якою він зможе себе захистити. Для мене це серйозний аргумент! Хоча б з тієї причини, що в Тернопільській області я бачу тіла загиблих, коли їх привозять з передової, а перед ними падають тисячі людей на коліна!
Тому, коли сьогодні ми ставили питання, що має бути повернута увага на армію, на військово-промисловий комплекс, коли унікально за всю історію української державності в цьому держбюджеті буде передбачено близько 90 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на розвиток армії, яка нищилася багато років, то у чому питання? Я розумію, що сьогодні це треба робити відповідально і впевнено.
Більше того, ми сьогодні стоїмо перед викликами, котрі сьогодні ставить та економічна ситуація, котра сьогодні є в державі.
