Борець за суспільство з глибокою мораллю
1. ЖИВ ІЗ ДУМОЮ ПРО ВІЛЬНУ УКРАЇНУ
Майбутній письменник Арсен Паламар народився в м. Копичинці в сім’ї Онуфрія Паламара у тодішньому Тарнопольському воєводстві за часів Польщі.
Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Чернівецького держуніверситету в 1959 році. Трудовий шлях розпочав на педагогічній ниві в Луганській області, продовжив – у Донецькій і Тернопільській. Був заступником директора школи. Досконало освоїв суспільствознавсто й історію української літератури, знав, що «з Богом треба ділитися любов’ю”, щоб мати «моральне право сподіватися на його прихильність, заступництво й милосердя».
Друга трудова гілка від 1967 пов’язана творчою крайкою із ЗМІ. Працював кореспондентом обласних газет Тернопільщини – “Ровесник”, “Вільне життя”, “Свобода”, а потім – літературним редактором “Тернополя вечірнього”. Член НСЖУ від 1972 р. Від 1992 р. очолював прес-службу ТОДА .
Помер у Тернополі 9 квітня 2021 р.
2. НАРОДНИЙ БУДИТЕЛЬ, УЧЕНЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Перші публіцистичні статті надрукував у газетах краю. У 1985 році з-під пера публіциста А. Паламара світ побачила в Києві книга “Етика – молодим”, яка стала першою ластівкою у царині висвітлення морально-етичних проблем суспільства. Автор на прикладах із життя показав правила поведінки в найрізноманітніших ситуаціях. Видання присвячене морально-етичному вихованню молодої людини.
У Москві в 1990 видали другу морально-етичну книжку нашого краянина “Мудрість спілкування (рос. мовою). Були також надруковані видання: “Життя наше дурне” (Т., 1995), “Третя руїна” (Л.,1999), “Деградація” (К.,2004), “Чи ми, українці, одної крові?: Роздуми над недолею”(2008). Член Національної спілки письменників України з 2000 року.
У своєму публіцистичному циклі досвідчений письменник пише про визрівання національної самосвідомості у великої когорти українців. У ньому домінує думка, що українська нація відродиться лише тоді, коли при владі буде національно-патріотична еліта. Правильність авторської позиції довели події в Україні від 2014 року по нинішні дні.
А.Паламар також опублікував немало публікацій на морально-етичну тематику в українських і закордонних виданнях.
Тернополянин Роман Зварич сказав такі рядки: “Вважаємо, що разом із такими людьми, як ви,…ми піднімемо високий моральний та культурний рівень українства та зробимо все можливе для того, щоб наші люди з гідністю називали себе українцями».
3. КНИГИ А. ПАЛАМАРА КЛИЧУТЬ ДО ПЕРЕМОГИ
У 2006 році письменник, побувавши на Майдані Незалежності, відзначив : «Та, на жаль, ця революція – не остання. Україна ще не раз поплачеться над своїм безталанням». І, дійсно, від 2014 по сьогоднішній день плаче вся Україна, прощаючись із своїми полеглими в боях воїнами-патріотами. Та книги на морально-етичні проблеми нашого суспільства, видані тернополянином у 1990-2000-х роках,також зіграли помітну роль у пробудженні свідомості українців, які взяли у руки зброю і пішли добровільно на російсько-українську війну, які стали волонтерами, які організовують людей в тилу на допомогу ЗСУ…
Жаль, що нині український народ бореться з сильніше озброєним ворогом. Українці також немало доклали до обороноздатності росії в часи срср… Скільки ще буде помилок? До яких пір маємо вчитися на помилках?
Сьогодні тільки єдність, згуртованість, дипломатична співпраця з європейськими країнами, виробництво нової зброї, військово-технологічні новації, взаєморозуміння, що всьому народові треба стати на прю з московським ведмедем, виснажувати обороноздатність ворога, підривати його військово-економічну платформу, підривати у самих росіян віру в воєнну доктрину їхньої нинішньої правлячої верхівки, щоби заставити рашистських солдатів і офіцерів піти геть із української землі…Ні один українець сьогодні не повинен вірити в їх споконвічну брехливу пропаганду, а щоденно допомагати ЗСУ у перемозі над зайдами. Письменник А.Паламар у своїй книзі «Деградація» (2004) висловив таку думку:»Світова історія століття за століттям кидає українству виклик – іспит на виживання. І щоразу українство до виклику не готове…» Сьогоднішня війна – один із важких викликів. Його треба витримати і переможно переступити, щоби світом гордо лунали слова нашого гімну – «…І докажем, що ми, браття, козацького роду», щоби світ переконався у нашій історичній місії в боротьбі за мир в усьому світі.
ГОП ДО КУПИ!
Іван Бандурка