Банкам заборонили вимагати від українців застарілі борги

Опубліковано:
29 Жовтня, 2015 о 22:23

Банкам заборонили затягувати з відсуджувати у людей кредитні боргіи, а також всі супутні пені та штрафи. 

 



Розглядаючи справу №6-16цс15, Верховний суд постановив, що на все про все у фінансистів три роки – до всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей строк позовної давності, якщо людина не поставила свій підпис під його продовженням. Банк в нього не вклався – він залишився без грошей.

«Щоб продовжити строки позовної давності, і через довгі роки продовжувати вимагати з людей гроші, банки почали вдаватися до різних хитрощів. Подаючи до суду позови про стягнення боргу вони, наприклад, вказують, що людина підписав кредитну угоду, до якого додавалися «Основні умови», не внесені в текст договір, але в ньому обумовлені. І саме в них і йдеться про те, що людина погоджується з продовженням терміну позовної давності, і попутно ще й цілий перелік додаткових штрафів. На практиці ж все це виливається в несподівані сюрпризи.

 

Банк бере справи клієнтів, за якими у нього, скажімо, ще в 2005 році зависли невеликі недоплати за кредитами: у когось 500-700 грн., а у когось і по 1-1,5 тис. Налічує їм відсотки, пені і штрафи за десять років, і починає вимагати через суд погашення зараз по 80-100 тис. грн. І шоковані люди навіть не розуміють природу цих «листів щастя».

 

Так от ВСУ при розгляді справи №6-16цс15 ухвалив – так бути не повинно. Якщо людина особисто не підписав документ про продовження строків позовної давності, то у банку є тільки три роки на стягнення заборгованості, не більше того », – пояснив« Вістям »ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

 

Це дуже поширене явище – підписання з банком невеликого договору на пару-трійку сторінок, в якому обумовлюються лише загальні положення. А потім людині кажуть, що всі деталі угоди («Основні умови») можна прочитати на сайті банку, на стенді або ще десь.

 

«Часто буває, що для отримання кредиту або ж при відкритті рахунку в банку від клієнта вимагається лише заяву або анкета на отримання тієї чи іншої послуги. У заявах / анкетах такого роду не розписуються основні умови одержуваної послуги, а лише згадується, що є основні умови, в яких все розписано, і клієнт з ними ознайомлений. Але за фактом виходить так: людина приходить, заповнює анкету або заяву, де згадано про Основні умовам і, що вони можуть бути розміщені на сайті або у відділенні банку, і підписує тільки заяву, а Основні умови виходить не підписуються», – підтвердила «Вістям» юрист ЮК «Грищенко, Пронін і Партнери» Айна Халмурадова.

 

До речі, ВСУ уточнив, що трирічний термін позовної давності поширюється тільки на спори щодо стягнення самої позики і відсотків по ньому. Зовсім інша історія з пенею і штрафами – їх банк може відсуджувати лише протягом одного року.

Власне – це перша порада, яку юристи дають людям, що отримали повістку до суду у справі про стягнення немислимою суми боргу: перевірити дотримання банком терміном позовної давності. «При пред’явленні до них подібних позовів, необхідно звертати увагу чи підписував позичальник додаток до кредитного договору, яке збільшує термін позовної давності. І в разі не підписання такого додатка, посилаючись на висновки Верховного суду України у справі №6-16цс15, наполягати на застосуванні загальних строків позовної давності при розгляді справи – три роки », – сказав« Вістям »юрист ECOVIS Бондар і Бондар Євген Гончаренко.

 

Причому, якщо банк не вклався у строк, людині не обов’язково подавати зустрічний позов, не потрібно навіть оплачувати дорогих юристів. Достатньо лише написати письмово заяву до суду. «Боржник повинен в порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу до винесення рішення подати до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності. Якщо така заява не подати – справа буде розглянута по суті », -пояснив« Вістям »ситуацію керуючий партнер юрфірми” Можаєв і Партнери »Михайло Можаєв.

 

Важливий момент: якщо ви не підписували згоду на продовження строку позовної давності, але банк несподівано пред’являє вам документ з вашим розчерком (тобто підробку), то потрібно не соромлячись, вимагати проведення почеркознавчої експертизи. Юристи кажуть, що такі випадки вже зустрічалися.

 

До речі, правознавці сподіваються, що рішення №6-16цс15 поставить також крапку в практиці, коли банкіри підписують з клієнтами невелику угоду, а всі умови пропонують потім самостійно розшукувати на сайтах і вивчати постфактум.

 

«Плюсом нового рішення ВСУ можна вважати те, що, нарешті Верховний Суд роз’яснив, що не мають юридичного значення, і юридичних наслідків, посилання в кредитному договорі на певні документи (внутрішні документи банку, наприклад положення про надання споживчих кредитів і т.д.) , які позичальник не підписував як додатки до договору. І які містять умови надання і користування банківським кредитом, не передбачені безпосередньо договором кредиту. Такі документи (положення, правила) не є частиною договору споживчого кредитування і не можуть застосовуватися судами при визнанні умов договору кредиту, зокрема порядку його повернення», – уклав партнер адвокатського об’єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Банкам заборонили вимагати від українців застарілі борги

Опубліковано:
16 Жовтня, 2015 о 20:53

Банкам заборонили затягувати з відсуджувати у людей кредитні боргіи, а також всі супутні пені та штрафи. 

Розглядаючи справу №6-16цс15, Верховний суд постановив, що на все про все у фінансистів три роки – до всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей строк позовної давності, якщо людина не поставила свій підпис під його продовженням. Банк в нього не вклався – він залишився без грошей.



«Щоб продовжити строки позовної давності, і через довгі роки продовжувати вимагати з людей гроші, банки почали вдаватися до різних хитрощів. Подаючи до суду позови про стягнення боргу вони, наприклад, вказують, що людина підписав кредитну угоду, до якого додавалися «Основні умови», не внесені в текст договір, але в ньому обумовлені. І саме в них і йдеться про те, що людина погоджується з продовженням терміну позовної давності, і попутно ще й цілий перелік додаткових штрафів. На практиці ж все це виливається в несподівані сюрпризи.

 

Банк бере справи клієнтів, за якими у нього, скажімо, ще в 2005 році зависли невеликі недоплати за кредитами: у когось 500-700 грн., а у когось і по 1-1,5 тис. Налічує їм відсотки, пені і штрафи за десять років, і починає вимагати через суд погашення зараз по 80-100 тис. грн. І шоковані люди навіть не розуміють природу цих «листів щастя».

 

Так от ВСУ при розгляді справи №6-16цс15 ухвалив – так бути не повинно. Якщо людина особисто не підписав документ про продовження строків позовної давності, то у банку є тільки три роки на стягнення заборгованості, не більше того », – пояснив« Вістям »ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

 

Це дуже поширене явище – підписання з банком невеликого договору на пару-трійку сторінок, в якому обумовлюються лише загальні положення. А потім людині кажуть, що всі деталі угоди («Основні умови») можна прочитати на сайті банку, на стенді або ще десь.

 

«Часто буває, що для отримання кредиту або ж при відкритті рахунку в банку від клієнта вимагається лише заяву або анкета на отримання тієї чи іншої послуги. У заявах / анкетах такого роду не розписуються основні умови одержуваної послуги, а лише згадується, що є основні умови, в яких все розписано, і клієнт з ними ознайомлений. Але за фактом виходить так: людина приходить, заповнює анкету або заяву, де згадано про Основні умовам і, що вони можуть бути розміщені на сайті або у відділенні банку, і підписує тільки заяву, а Основні умови виходить не підписуються», – підтвердила «Вістям» юрист ЮК «Грищенко, Пронін і Партнери» Айна Халмурадова.

 

До речі, ВСУ уточнив, що трирічний термін позовної давності поширюється тільки на спори щодо стягнення самої позики і відсотків по ньому. Зовсім інша історія з пенею і штрафами – їх банк може відсуджувати лише протягом одного року.

Власне – це перша порада, яку юристи дають людям, що отримали повістку до суду у справі про стягнення немислимою суми боргу: перевірити дотримання банком терміном позовної давності. «При пред’явленні до них подібних позовів, необхідно звертати увагу чи підписував позичальник додаток до кредитного договору, яке збільшує термін позовної давності. І в разі не підписання такого додатка, посилаючись на висновки Верховного суду України у справі №6-16цс15, наполягати на застосуванні загальних строків позовної давності при розгляді справи – три роки », – сказав« Вістям »юрист ECOVIS Бондар і Бондар Євген Гончаренко.

 

Причому, якщо банк не вклався у строк, людині не обов’язково подавати зустрічний позов, не потрібно навіть оплачувати дорогих юристів. Достатньо лише написати письмово заяву до суду. «Боржник повинен в порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу до винесення рішення подати до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності. Якщо така заява не подати – справа буде розглянута по суті », -пояснив« Вістям »ситуацію керуючий партнер юрфірми” Можаєв і Партнери »Михайло Можаєв.

 

Важливий момент: якщо ви не підписували згоду на продовження строку позовної давності, але банк несподівано пред’являє вам документ з вашим розчерком (тобто підробку), то потрібно не соромлячись, вимагати проведення почеркознавчої експертизи. Юристи кажуть, що такі випадки вже зустрічалися.

 

До речі, правознавці сподіваються, що рішення №6-16цс15 поставить також крапку в практиці, коли банкіри підписують з клієнтами невелику угоду, а всі умови пропонують потім самостійно розшукувати на сайтах і вивчати постфактум.

 

«Плюсом нового рішення ВСУ можна вважати те, що, нарешті Верховний Суд роз’яснив, що не мають юридичного значення, і юридичних наслідків, посилання в кредитному договорі на певні документи (внутрішні документи банку, наприклад положення про надання споживчих кредитів і т.д.) , які позичальник не підписував як додатки до договору. І які містять умови надання і користування банківським кредитом, не передбачені безпосередньо договором кредиту. Такі документи (положення, правила) не є частиною договору споживчого кредитування і не можуть застосовуватися судами при визнанні умов договору кредиту, зокрема порядку його повернення», – уклав партнер адвокатського об’єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Інтерв'ю
«Spektr» – нове лице відомої стоматології
10:14, 17 Листопада, 2024

«Spektr» – нове лице відомої стоматології

ТОП новини тернопільщини: