Навчитися мистецтву індійського танцю – нелегка праця, яка вимагає постійного тренування не лише тіла, але й духу. Це тільки на перший погляд може здадися: “Ет, що там особливого…”. Та ж ні. Кожний рух, жест у поєднанні з мелодією, ритмом – це сакральна наука про побудову Всесвіту, людські почуття, стосунки людини з Вищим “Я”, з природою тощо… Не просто тому, хто вчиться, і не просто тому, хто вчить. Але коли обоє прагнуть мети, то щоразу вдосконалюють вже набутий досвід. Саме такими (впертими і наполегливими) є викладачка індійської школи танцю “Амріта” – Яніна Чайківська та її учениця Олеся Лінчевська. Вчора у міській бібліотеці №2 під час вже третьої “Книготерапії”, присутні насолоджувалися виступом юної танцівниці, серед них – представники Тернопільської артилерійської бригади №44.
Перегляньте також:
- За рік Тернопільські поліцейські відшукали 199 зниклих дітей
- Свічка пам’яті: Чому важливо вшановувати жертв Голодомору
«Блискавичний, граційний танцювальний стиль Північної Індії наповнений безкінечними ритмічними візерунками і піруетами. Цей танцювальний стиль є результатом злиття двох культур — мусульманської і індуїстської, – розповідає викладачка і журналістка Яніна Чайківська, – катхак, або в перекладі розповідач, в давній Індії був одночасно і танцівником, і музикантом, і актором, який захоплював глядача яскравим дійством епічних і релігійних історій через розповідь, спів і танець. На думку Яніни, неможливо відділити мистецтво від точних наук. Індійський танець є яскравим прикладом цього. Його ритмічні танцювальні композиції складаються із строго математичних узорів, складених в ритмічні цикли. Вони можуть бути як звичними для європейського вуха — восьми, тридольними, так і зовсім несподіваними — п’яти, семи, дев’яти, десяти і одинадцятидольними. Є зовсім дивовижний розмір — 11,5 долей. Композиція може тривати від одного до будь-якої кількості циклів, мати свої внутрішні ритми і акценти, що можуть не співпадати із основним ритмом, але обов’язково закінчується на першу долю. Це нагадує математичну гру.
Ритмічні візерунки, що вибиваються ногами, мають досконалий математичний рахунок. Танцівниця ніби змагається з ударним інструментом і обоє одночасно закінчують композицію.
