16 липня 1990 Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Документ підписав перший заступник голови Верховної Ради Іван Плющ, оскільки посада голови на той момент була вакантною.
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
В Декларації говориться: «Верховна Рада Української РСР … проголошує державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».
День прийняття Декларації був оголошений державним святом – Днем Незалежності, але в цій якості він відзначався один раз – 16 липня 1991 року. 24 серпня того ж року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України, і саме ця дата стала новим святом – Днем Незалежності України.
Декларація про державний суверенітет України складається з преамбули й 10 розділів.
Одним з важливих положень Декларації є положення про громадянство. Україна має своє громадянство, де всі рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять. Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну і податкову системи, формувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
У Декларації визнана самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках, і зобов’язувалася дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не купувати ядерну зброю.
Декларація проголошувала право України безпосередньо здійснювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.
Значення Декларації про державний суверенітет України в тому, що вона визначила основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, економічного розвитку та державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.
