Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
2 січня 1887 року – у Бережанах народився український математик Микола Чайковський.
Видав цінну для історії вітчизняної математики «Українську математичну наукову бібліографію, брав участь у розробці проекту українського термінологічно-фразеологічного математичного словника. Відійшов із життя 7 жовтня 1970 року в Львові.
2 січня 1924 року – в с.Вербів Бережанського району народився український бандурист, диригент, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Бабуняк. В 1943 вступив до дивізії «Галичина», взявши з собою бандуру. По закінченню війни Бабуняк потрапив до полону у Белярії (Італія). Там він почав сам виготовляти бандури і навчав грі на них полонених українців. При хорі «Бурлаки» з його ініціативи було створено ансамбль бандуристів. Від 1948 постійно проживав у Великій Британії. Продовжував виступати як співак і соліст-бандурист, організовував музичні студії. Активно виступав з хором «Гомін», керівником якого був. Помер 29 серпня 2012 року.
2 січня 1926 року – у с.Гадинківці на Чорківщині народився композитор, музикознавець, диригент, педагог Ігор Соневицький.
Диригент хору «Думка» в Нью-Йорку, «Трембіта» в Ньюарку, «Українського Хору ім. Тараса Шевченка» в Клівеленді. Твори: Опера «Зоря», балет «Попелюшка», кантата «Любіть Україну» до слів Сосюри, для фортепіана: Варіації, Триптих, Мініатюри, зб. п’єс «Пори Року» (1999), фортепіановий концерт «Солоспіви» (1993), «Духовні Твори» (Літургія, Панахида та Canti Spirituali, 1999) солові та хорові твори на слова Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, Є. Маланюка, Б. І. Антонича, В. Симоненка та ін.; близько 30 музичних оформлень для театру до драми Лесі Українки «Лісова пісня», Івана Франка «Іван Вишенський» та ін., обробки народних пісень. Друковані праці: «Артем Ведель і його музична спадщина» (1966), «Композиторська спадщина Нестора Нижанківського» (1973), «Словник Українських Композиторів» (1995), «Мирослав Скала-Старицький» (2000); редактор 2-го видання «Історія Української Музики» M. Грінченка, «Ми йдемо в бій» (пісні Романа Купчинського), статті та рецензії в пресі.
2 січня 1926 року – в Тернополі народився вчений-економіст, доктор наук, професор Університету Вірджинії, Українського вільного університету та Українського католицького університету, Микола-Юрій Теодорович Богатюк. Помер 22 січня 2007 р. у м. Нью-Франкліні, похований у м. Факс Чейсі (США).
2 січня 1930 року – у Бучачі народився вчений-хімік, професор Райджерського університету, член Американського хімічного товариства й Асоціації хіміків-аналітиків, громадський діяч у діаспорі Іван Турчан. Помер 21 квітня 2003 р. у м. Норт Гейлдоні (США).
2 січня 1930 року – в Теребовлі народився польський художник, скульптор Єжи-Міхал Беський.
2 січня 1938 року – помер український композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, уродженець Чортківщини Михайло Коссак. Зробив інструментовку опери «Роксолана» Дениса Січинського, написав музику до багатьох вистав, зокрема разом з режисером Йосипом Стадником вперше на українській сцені поставили «Продану наречену» Бедржиха Сметани, «Гальку» Станіслава Монюшка, «Енея на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Євгенія Онєгіна» Петра Чайковського, «Фауста» Шарля Ґуно, «Кармен» Жоржа Бізе, «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, «Травіату» Джузеппе Верді та деякі опери Миколи Лисенка, Жана Оффенбаха, Франца Легара. Написав музику до вистав «Вій», «Циганка Аза», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Лісова пісня». Був автором романсів, маршів, п’єс для скрипки, обробок народних пісень.
2 січня 1941 року – у с.Цебрів Зборівського району народився поет, журналіст Роман Іванович Пінь. Член Національної спілки журналістів України. Працював у молодіжній газеті «Ровесник», завідував відділом культури міськвиконкому. Вірші друкував у газетах, журналах та колективних збірниках. Помер 17 листопада 1988 р. у м. Тернополі, де й похований.
2 січня 1941 року – в Бережанах народилася українська поетеса, перекладач, редактор Оксана Сенатович. Вийшли друком такі її збірки для дітей: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «У краєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А 1991 року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати», куди увійшов також повість «Не виростуть хлопці без дощу». Оксана Сенатович в останній рік життя написала 2 повісті для дітей — «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів – місто чудес(не)».