Без месії. ЗСУ і ми вирішуємо український шлях

Президент каже, що зараз легше, ніж три місяці тому. Ми ж всотуємо інформацію через фільтри, які нагромадилися за два роки війни. Легше? Здавалося б, як можна в таке повірити після втрати Авдіївки? Але провідні військові експерти, у тому числі міжнародні, підтверджують: найгірший момент війни для України закінчився, принаймні до літа-осені.

Пояснюють тим, що росія виснажена і має акумулювати сили. Без мобілізації ворог уже не зможе проводити активні дії. Зараз фронт стабілізувався.

Розвідка Великої Британії зазначає, що Сили оборони України почали прискорено зводити оборонні позиції на кількох ділянках фронту.

Оборонні позиції включають протитанкові «зуби дракона» і рови, піхотні окопи, мінні поля та опорні пункти. У розвідці наголосили, що розширення оборонних ліній зменшить здатність російських окупаційних військ просуватися вперед або використовувати тактичні переваги в рамках поточних наступальних операцій.

Водночас Україна масштабує виробництво дронів, а її європейські партнери також масштабують запаси зброї та боєприпасів. Наприклад, незабаром в Україну прийде 800 тисяч снарядів відповідно до Чеської ініціативи. Як припускає оглядач Alfred Koch, схоже, схема заміни поставок Taurus з Німеччини до Великої Британії узгоджена в обмін на поставки Storm Shadow в Україну. Рамштайн-20 відбудеться 19 березня у Німеччині. У ході зустрічі планують обговорити надання Україні додаткової військової допомоги.

Є багато й інших програм, якщо коротко, справа допомоги Україні живе, незважаючи на тупік в Конгресі США. На американську допомогу, кажуть, вже й не варто сподіватися. Кандидат у президенти США Дональд Трамп перешкоджає наданню коштів для нашої оборони. Він є не лише проросійським, а й антиукраїнським, зневажливо ставиться до України. Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон знає, що прихильники Трампа готові скинути його, якщо він наважиться надати допомогу Україні. Про це у колонці для The Washington Post написав старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Макс Бут. 

Якщо ситуація не зміниться, варто усвідомити, що тепер нашим головним партнером і спонсором є не США, а Німеччина, й це має відображатися на зовнішньополітичних пріоритетах української політики.

Зараз дуже багато приємної для українців риторики від французького президента Макрона. Але Франція навіть не входить в десятку найбільших постачальників зброї Україні. У списку спонсорів вона нижче не лише Німеччини, Польщі та Нідерландів, але навіть Чехії та Словаччини. Трохи несподівано, але і наша улюблениця – Великобританія лише на п’ятому місці, нижче, наприклад, Данія. Тож варто оцінювати зараз партнерів не за словами, а за вчинками.

Втім, якщо слова звучать з уст світових авторитетів, на них зважати треба. Папа Римський вкотре вразив українців, фактично закликавши здатися – інакше й не витлумачити його слова про відвагу білого прапора. Поет Богдан Томенчук у відповідь написав: 

«А прапор наш – не біла ваша тога,

Не чорні смисли папських молитов…

І жовто-синя наша перемога

Червона нині, як Христова кров».

Про Папу сказано в інформаційному просторі вже стільки, що й немає потреби на цьому акцентувати. Папа – не наш месія, на тому крапка. Ми і ЗСУ вирішуємо український шлях.

У воєнному сенсі не варто покладати надію на іноземні війська – якщо вони будуть, то не скоро. Насторожили слова міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Те, що він виступає проти введення військ, не дивно – Італія ніколи не була нашим активним прихильником. А от про слабкі позиції НАТО варто задуматися: «Захід виявив, що має набагато менші виробничі потужності, ніж росія, і йому потрібен час, щоб змінити тенденцію. Що стосується боєприпасів, то за рік ми вийшли на рівень виробництва, який може допомогти Україні, але все одно нижчий за російський».

Це ще одне підтвердження того, що маємо покладатися передусім на себе. НАТО вигравало м’язами, коли не було такої масштабної загрози, як наша війна, тепер тверезо оцінює власні сили.

В ніч на вівторок шахеди були у тернопільському небі, наробили біди на Кременеччині. Ми не скраю війни – й не варто на це сподіватися. Воїни ЗСУ закликають тил активно включатися, ставати одержимими боротьбою. Святослав Журовський – відомий тернопільський волонтер, який складає дрони, пише у соціальній мережі: «Питання до держави – якщо ви забрали здорових і кваліфікованих чоловіків, то подбайте хоч якось про заміщення. Організовуйте навчання для жінок. І питання до жінок: чому ви не опановуєте чоловічі професії? Я не кажу про важкі професії, де потрібна фізична підготовка чи кваліфіковане тривале навчання. Є купа професій, які можна освоїти за місяць і заробляти в два чи три рази більше, ніж ви заробляєте зараз, або сидите і розказуєте, що не має роботи. Феміністки, ви де? Ваш вихід, конкуренція з чоловіками пропала, купа вакансій, непочатий край роботи».

І хоч дехто із жіноцтва виявив невдоволення таким дописом, у головному волонтер правий: економіка країни мусить потужно працювати (навіть тому, що одного воїна забезпечують сплаченими податками восьмеро цивільних). І без жіночих рук точно не обійтися.

Що на фронтах? За інформацією Генштабу, на Бахмутському напрямку Сили оборони України відбили 6 атак противника в районах населених пунктів Кліщіївка, Андріївка, Ступочки та східніше Часового Яру Донецької області.

На Авдіївському напрямку наші воїни відбили 16 атак в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське та Невельське Донецької області.

На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки та Побєди Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 21 раз намагався прорвати оборону наших військ.

На Оріхівському напрямку російські загарбники 7 разів атакували позиції українських воїнів в районах Роботиного, Старомайорського та північно-західніше Вербового Запорізької області.

На Херсонському напрямку російські окупанти намагаються вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Протягом минулої доби на цьому напрямку російські загарбники здійснили одну невдалу спробу штурму позицій українських військ.

 Водночас наші воїни продовжують активними діями завдавати окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту.

Ольга КУШНЕРИК