Професор Преображенський у повісті «Собаче серце» стверджував, що розруха починається в головах. І, власне, заява Зеленського про «перезавантаження кадрів в управлінні країною», виглядає як насмішка над Українською Державою.
До завершення президентських повноважень Зеленського залишилося зовсім мало часу. І говорити про перезавантаження – означає знущатися з українців.
Перегляньте також:
- Увага до людей з інвалідністю – шлях до створення гармонійного суспільства, яке цінує кожного свого члена
- Жінка розбила вікно суперниці. Бережанський суд оштрафував її на 102 гривні
Відповідно до Конституції є двочитання: або повноваження Президента спливають 31 березня поточного року, або в травні цього ж року. Тобто тривають останні 55 або 105 днів каденції Зеленського.
Можна передбачити, що у нього є намір скоїти черговий епізод державної зради у вигляді узурпації влади у своїх руках.
Як слідчий і прокурор я хочу нагадати, що все фіксується, і покарання обов’язково буде невідворотнім. Сьогодні потрібно думати не про «зміну ліжок і їх розташування», а про те, що весь персонал на чолі із Зеленським потрібно замінити.
Якби Зеленський хоча б трішки вважав Україну своєю Батьківщиною, то власне, в останні дні своєї каденції призначив би Уряд Воєнного Часу, який очолять компетентні та патріотичні українці. Саме фахові й україноцентричні люди, власне, почнуть виправляти ситуацію в країні та здобувати Перемогу. Це те, що він мав би зробити, якби був Громадянином України з великої літери. А наразі він має вигляд озлобленої особи, яка хоче продовжувати знущатися з України й Української Нації.
Коли Зеленський веде мову про «перезавантаження», то мається на увазі: і відставка Головнокомандувача (заміна), і, як стверджують злі язики, зміна міністра внутрішніх справ, і, як стверджують дуже злі язики, секретарка Зеленського може очолити Кабінет міністрів.
Насправді ніякого оновлення влади не буде. Буде просто перетасовування заяложеної колоди карт.
На жаль, ці люди не усвідомлюють того об’єму біди, яку вони вже принесли в Україну. Не усвідомлюють своєї провини. І навіть ніколи не попросять вибачення перед українським народом за свої дії, які призвели до непоправних наслідків.
Якби вони мали хоча б трішки поваги до Української Нації, то передали б повноваження тим, хто зможе привести країну до Перемоги.
Особливий цинізм цієї влади полягає в тому, що кожного дня ми бачимо лише один “фейс” на всіх телеканалах та в інформаційних виданнях.
Але навіть враховуючи монополізм інформаційних ресурсів, заяву про «перезавантаження» Зеленський побоявся висловити з українського інформаційного майданчика. Це прозвучало в інтерв’ю італійському телеканалу Rail1. Повна зневага до народу, який обрав і дав президентські повноваження управляти і вести за собою.
Переконаний, що з цих заяв нічого путнього не вийде. Будемо мати після поганого ще гірше.
Але питання до нас, українців: скільки ми можемо терпіти?!
Чому ми шукаємо собі на голову якихось кумирів?
Чому ми не ставимося до свого майбутнього та майбутнього своїх нащадків відповідально?
Чому ми продовжуємо захоплюватися якимись персоналіями, замість того, щоб розпочати пошук людей за критеріями і компетенціями?
Прізвища очільника країни, війська чи будь-якого керівника мають бути останніми. На першому місці – вимоги до керівника: якими чеснотами має бути наділений ? А вже потім добирати прізвище. І тут насправді важливе переосмислення.
Перемога, безумовно, залежить від дій Верховного Головнокомандувача та Головнокомандувача ЗСУ, якщо розглядати їх як одну особу. Та оскільки нас, українців, мільйони, то від нас ще більше залежить Перемога. Не тільки тому, що ми зі зброєю в руках захищаємо Україну, волонтеримо, платимо податки, а й в тому, кого ми промотуємо і обираємо, вручаючи їм великі повноваження і можливості.
Тому якщо хочеш Перемоги, якщо хочеш чудового майбутнього, почни зі своєї відповідальності. Не твори кумирів. Вистав критерії до того, кому ти віддаєш в руки своє майбутнє. Бо нині ми пожинаємо плоди нашої безвідповідальності.
