Мобілізація та жеребкування: походження, умови, вади

Опубліковано:
8 Січня, 2024

Відсутність будь-якої стратегії перемоги спонукає різних можновладців фонтанувати різними ідеями щодо того, а що ще зробити, що нічого не робити самім і щоб за це неробство сплатили інші. Пропозиції проводити мобілізацію через жеребкування (лотерею) є саме такою пропозицію. Пропозицією, яка має своє коріння… частково в античності, а частково – в московському царстві/російській імперії!

Нагадаю, що насамперед варто визначитися із термінологією та метою. Бо для подальших пояснень без цього нікуди.

Спочатку про мобілізацію. Чинне законодавство визначає її так:

«мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу».

Потім про лотерею. Яку чинне законодавство визначає так:

« лотерея – масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її учасниками і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі».

Ну як? Багато спільного знайшли? Ні? – ну то й не дивно. Бо спільного немає нічого. То ж пропозиції використати лотерею у мобілізації… потребуватимуть не просто змін до законодавства, а змін правових позицій щодо використання вже існуючих визначень у різних сферах.

Щодо жеребкування… так, цей інструмент використовувався з часів античності (бо саме тоді його винайшли) в якості… визначальника порядку черговості у певних процесах, наприклад – виступів атлетів в Олімпійських Іграх у Стародавній Греції чи бійок гладіаторів в Колізеях Стародавнього Риму.

В римському війську жеребкування використовувалось для визначення того, хто з найбільш підготованих легіонерів буде виконувати те чи інше завдання, коли прямий наказ потребував допомоги провідіння (тобто виявлення волі богів). Використанням ж випадковостей та їх інтерпретацією займалися жерці, до яких звертались тоді, коли чіткого розуміння як діяти не було чи тоді, коли претор або консул бажав позбутися відповідальності за рішення, переклавши її на богів. Що пояснювалось… справедливістю! Але справедливість – справедливістю, але римляни були вкрай раціональними і до богів звертались у виняткових випадках. Бо за допомогу боги завжди брали плату. Римська молитва, нагадаю, починалась словами звернення: Я даю, щоб ти дав: …. (потім йшов перелік надаваємого за допомогу, та низка вимог, що хоче отримати в обмін на дане).

То ж використовувати античну практику щодо забезпечення черговості в мобілізації… то зовсім не аналогія і навіть поряд не стояло.

В середньовічній Європі не те що до жеребкування, там навіть до тотального озброєння селян справа ніколи, окрім бунтів та революцій не доходила. А ось в московському царстві… В 1699 році Петро І після стрілецького бунту змінив порядок формування війська й вирішив створити регулярну армію, що формувалась з рекрутів, які мали воювати на постійній основі, тому що армія створювалась професіною! Рекрутська повинність протрималась в російській імперії до введення в 1874 році загальної військової повинності через низку програних війн. Ця рекрутська повинність і використовувала жеребкування при відборів рекрутів. Нагадаю, що з 1699 року рекрутство було пожиттєвим, з 1793 – скоротилось до 25 років, а з середини ХІХ ст – до 15 років. Проте «дійсна воєнна служба» в себе включала ще й перебування в запасі, з якого рекрута/військовозобов’язаного могли витягти «дослужувати» за потреби.

Проте навіть за такої системи для тих, хто підпадав під повинності були встановлені обмеження щодо віку (від 20 до 35 років), зросту ( не менш 160 см), здоров’я (без будь-яких фізічних вад та спроможні виконати певні тестові вправи). А саме жеребкування проводилось серед так званих «податних сословій» (тих, хто сплачували податки). Аристократія сама вирішувала, хто піде служити. І… після низки поразок, як я вже писав, російська імперія з кінця ХІХ ст відмовилась від системи рекрутінгу жеребкуванням.

В Європі жеребкування для залучення мобілізованих до лав армії використав Наполеон Бонапарт на початку свого правління (1805-1814 рр, система конскрипцій), а потім, після реставрації династії Бурбонів його напрацювання використовували з 1818 року і приблизно до 1868 року (часи Наполеона ІІІ). Ні Бонапарту, ні Бурбонам, ні Наполеону ІІІ це не допомогло.  

В США в період війни за незалежність (1775-1783 рр)_ жеребкування для поповнення фронтових частин за рахунок представників міліції (в перекладі на більш зрозумілий варіант в нас – серед бійців ТрО та, можливо, ДФТГ). Потім його використали під час Громадянської війни 1861-1865 рр, але… знову-таки, для поповнення фронтових частин з числа тих, хто перебував в міліції (доктрина Генрі Нокса)! Проте під час самої війни цю доктрину відклали в шухлядку, а замість неї було ухвалено з-н про конскрипції (National Enrollment Act 1863), яким всі чоловіки у віці 20-45 років, що ЗАЯВИЛИ ПРО СВІЙ НАМІР ПРИЙНЯТИ ГРОМАДЯНСТВО(!) ставали військовозобов’язаними і підлягали мобілізації. Порядок призову визначався жеребкуванням, проте сам він мав три етапи за віковими градаціями: першим в жеребкуванні брали участь ті, кому від 20 до 35, потім ті, кому від 35 до 45, але немає ані дружини ані дітей (тобто утриманців), а вже лише тоді, коли б ці категорії були знищені на 50% – на війну мати йти жонаті та багатодітні 35-45 річні. Проте сама служба в армії за таких умов обмежувалась строком в 2 роки (у виняткових умовах – максимум 3 роки) і більше призивати їх не мали права. Водночас було достатньо обмежень в мобілізації щодо стану здоров’я, та родинних особливостей: не призивали єдиного сина вдови, лише половину синів з однієї родини (закруглення в менший бік, при непарному числі), не брали до лав кримінальних злочинців тощо. А сам призов… починавсь все з тієї ж самої міліції, і лише коли в окрузі залишалось менше 50% міліціонерів, то починав працювати загальний механізм.

О, ледве не забув – від призову можна було відкупитись! За 300 баксів. Від призову звільнялись іммігранти першого покоління та чорношкірі, які могли піти до армії добровольцями. І ще… жеребкування забезпечило армію США на… 8% від її чисельності!!! Ще раз: ЛИШЕ 8%, разом із відкупами та замінами (які теж були легалізовані)!

Самі американці цей механізм називали несправедливим і він протримався лише до початку ХХ ст. Коли його примусово відновив президент Ніксон за часів В’єтнамської війни… це стало чи не найбільшим цвяхом в його політичну труну і не забезпечило армію США бажаючими воювати за океаном незрозуміло за що.

То ж нащо Україні навіть розглядати практику, що довела свою недолугість всюди, де лише не застосовувалась?

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #мобілізація
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця
20:11, 18 Квітня, 2024

“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця

Блоги

ТОП новини тернопільщини: