В історії мореплавання алкоголь грає одну з ключових ролей у харчуванні екіпажу кораблів. Адже звичайна вода на той час була джерелом багатьох хвороб, бо ніяк не дезінфікувалася, не фільтрувалась, не кип’ятилася. А ось спиртні напої, навпаки, проходили процес бродіння, дистиляції та були безпечним засобом втамування спраги.
Особовий склад судна, чи то військового фрегата, чи то торговельної барки, мав бути повною мірою забезпечений достатньою кількістю їжі та напоїв у багатомісячних морських переходах.
Перегляньте також:
- У Тернополі відбудуться майстеркласи з виготовлення прикрас на осінню та різдвяну тематику
- На Тернопільщині буде 38 осередків викладання предмета “Захист України”
Яке спиртне використовувалося на флоті
Перший відомий хмільний напій для моряків — пиво. Воно згадується в літописах давніх цивілізацій, зокрема:
- єгипетської;
- грецької;
- римської;
- норвезької;
- ацтекської;
- китайської.
У морському світі задовго до того, як з’явився ром, легке пиво на військових кораблях було стандартним продуктом для моряків. Пиво давало поживні речовини та необхідні калорії, але при цьому не містило шкідливих мікроорганізмів. Його використовували для пом’якшення твердого хліба під час довгої подорожі. Наприклад, англійському матросу належало 4,75 л пива на добу — достатньо, щоб втамувати спрагу, але замало для сп’яніння.
У багатьох країнах мореплавці брали з собою у плавання замість води вино. Тому бочки зі спиртним вантажилися на кораблі одні з перших і займали, бувало, до чверті вантажного трюму. Вино з нагоди розбавляли простою водою, нагрівали, якщо було холодно та дуже сиро.
Найкращий напій моряків всього світу
Європейські завойовники у середні віки відкривали нові, незвідані землі, де росло багато цукрової тростини. Саме з Карибських островів бере свій початок ром — напій моряків, оспіваний у багатьох літописах, легендах і казках. Ром поступово ввійшов до раціону екіпажу буквально всіх колоніальних військово-морських сил.
Британським матросам питне видавалося двічі на день по одній пінті за прийом (568 г). Для разового вживання такої норми було мало, але якщо відразу випити дві порції нерозбавленого спиртного, то можна сильно захмеліти, і тоді моряк вже не виконував свої функціональні обов’язки. А алкоголь на ті часи не перевіряли на міцність, і напої бували по 60 градусів.
Фото з мережі Інтернет
У 1740 році віцеадміралом Британського флоту Едвардом Верноном, який мав прізвисько «Старий Грог», було винайдено ще один напій. Капітан почав розбавляти ром підсолодженою водою з соком лимона, нагрівати його та в певний час доби роздавати екіпажу судна. Цей нагрітий алкогольний напій так і прозвали — грог. Таке спиртне мало ще одну перевагу: цитрусовий компонент допомагав у профілактиці дуже поширеної серед моряків хвороби — цинги.
Кожному матросу, боцману, старпому та капітанові було відведено свою пайку міцного алкоголю. Ця традиція проіснувала понад 300 років і дожила в Британській флотилії до 1970 року. Для підняття сили духу, настрою, фізичного здоров’я міцний алкоголь підходив краще за будь-яке прісне пиття.
