Спогади очевидців передають такі аспекти життя міста, які не знайшли належного відображення ні в документах, ні в історичних дослідженнях того періоду. Вони містять унікальну інформацію про громадсько-політичне, економічне та культурне життя міста, менталітет, побут і звичаї його мешканців.

Місто Кременець завжди привертало увагу туристів та мандрівників із інших країн, віднайдені спогади яких суттєво доповнюють наше уявлення про місто. Незважаючи на значну суб’єктивність, цей вид джерел має вагоме значення для дослідників, оскільки в ньому події описуються самими свідками, так би мовити, з перших вуст, що дає нам можливість отримати свіжий погляд на історичну епоху, в яку жив автор.

На початку ХІХ ст., а саме в 1818 році, Кременець відвідав польський мандрівник Юліан Нємцевіч. Місто на гостя не справило яскравого враження, навпаки, здалося похмурим і спустошеним.

У своїх мемуарах Ю. Нємцевіч постійно вказує на недоліки в утриманні Кременеця. Серед суттєвих зауважень наводиться факт, що на вулицях міста не вистачає бруківки, а оскільки воно лежить в долині між горами, вода, яка стікає з них, перешкоджає нормальному проїздові навіть центральною частиною міста. Правда, автор зауважує, що стараннями мешканців бруківка все ж була покладена частково на вулиці Широкій.

На вулицях Кременця знаходиться багато будинків, але не всі вони однакові за своїм зовнішнім виглядом. Він виділяє часто вибілені будинки, які належали мешканцям української і польської національності та брудні – єврейські будинки.

Важливою для нас є інформація про кременецьку ринкову площу. Мемуарист зазначає, що вся вона заставлена дерев’яними торговими  клітями.

Звертає увагу мандрівник і на величезні єзуїтські будівлі, які станом на 1818 р. перебували у розпорядженні Вищої Волинської гімназії.

Автор описує стан Кременецького замку. Перебуваючи на Замковій горі, мемуарист побачив дві чотирикутні цегляні вежі та зруйновані залишки кам’яних мурів. Тут же подається характеристика матеріалу, з якого були зроблені стіни й мури. При читанні відчувається, що автор дещо стурбований такою ситуацією, адже, як він пише, давні мури вкриті травою і на них пасуться корови.

Більше про історію Кременецького замку можна дізнатися із Файного подкасту з  Іриною Скакальською. докторкою історичних наук, професоркою, завідувачкою кафедри історії та методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Щоб прослухати аудіо натисніть на посилання: https://linktr.ee/volyncastles

Файний подкаст замками Волині – проєкт, що втілюється ГО Волинська фундація за підтримки Українського культурного фонду.

 

Джерело фото: Polona.pl

Тетяна Яцечко-Блаженко

Підписи

  1. Кременець на малюнку 1861-1864 років.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #ретро
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
У Тернополі в лікарні для воїнів виступив гурт “Kozak System”
09:15, 22 Травня, 2024

У Тернополі в лікарні для воїнів виступив гурт “Kozak System”

Блоги

ТОП новини тернопільщини: