У коловороті війни дедалі більше наших людей. За результатами нещодавніх опитувань, майже дві третини українців (65%) мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті від 24 лютого 2022 року. Найбільше таких на заході (75%), а найменше — на сході (47%). У порівнянні із попередніми опитуваннями ця кількість значно зросла. Попереду роки війни (про місяці уже не кажуть навіть невиправні оптимісти). Отож ця гірка статистика йтиме угору. Це реальність, яку не змінити.
Чи готові ми до такого тривалого й виснажливого випробування? Знаю молодих людей, які активно займаються фізичною і воєнною підготовкою. Їм до 25-ти, й наразі не загрожує мобілізація. Але гартують дух і тіло, бо війна не мине їх. Є й такі, яких у шістнадцять чи сімнадцять літ батьки витурюють за кордон. Щоб зберегти здоров’я і життя. Чи варто їх засуджувати? Таке абсолютне право – засуджувати – мають батьки, дружини, діти тих, хто не повернувся з війни або втратив там здоров’я. Боляче дивитися на згорьованих матерів, наречених… Їх наче розраджує поезією Ліна Костенко:
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
«Найнезабутніше з облич, таке єдине, Боже, Боже!
Не плач, не муч його, не клич.
Він не обізветься. Не може.
Там ні печалі, ані сліз.
Ні дня, ні вечора, ні рання.
Його нема ніде. Він скрізь, вже в остаточній формі існування.»
Але попри великі втрати і біль мусимо захищати Батьківщину. Останні дні додали як і суму, тривоги, так і певних оптимістичних ноток. Звісно, стривожилися тріщиною у взаєминах з Польщею. Зернова суперечка вийшла на рівень гострих заяв з боку Посполитої, як от: Польща більше не надаватиме зброю Україні. Щоправда, згодом уточнили: не надаватимуть новітню, яку закупляють зараз для своєї армії, а укладені контракти виконуватимуть. Загалом склалася не проста ситуація, яку світові ЗМІ, наприклад, CNN охарактеризували так: «Зернове непорозуміння» Польщі з Україною розлютило Європу та стало подарунком для путіна».
У Польщі – свій інтерес, там на носі вибори, й політики намагаються задобрити місцевих фермерів забороною українського зерна, аби завоювати їхні голоси. Нагадаю, що Європейський Союз ввів тимчасову заборону на імпорт зерна з України ще у травні, щоб уникнути дешевого зерна, яке могло обвалити ринки Польщі, Угорщини та Словаччини. Минулого тижня ЄС призупинив дію заборони, викликавши гнів цих країн, які пообіцяли зберегти обмеження. Вибори у Польщі 15 жовтня, тож побачимо, як розвиватимуться події після них.
Між тим, експерти закликають не загострювати стосунків необдуманими вчинками і фразами, бо лише за умови збереження польсько-українського союзу є шанси перемогти росію. «Нині маємо політичну ескалацію, недружню риторику з обох сторін. Цілком правильною є реакція українського суспільства, бо факт залишається фактом: Україна захищає Європу, у тому числі й Польщу, від російської агресії. Поляки це чудово розуміють. І недарма і прем’єр Польщі Матеуш Моравецький, і сам Анджей Дуда прямо говорили, що Україна справді воює за безпеку Польщі. Тому не варто було президентові Польщі забувати свої власні слова і факт, якого неможливо уникнути», нагадує політичний аналітик Петро Бурковський.
Втім, Польща нібито знизила тон риторики й пообіцяла зернові коридори через свою територію.
Російські пропагандисти просто упиваються згаданим конфліктом – їхня фантазія не на жарт розігралася. На цьому фоні вказівка путіна шайгу припинити український контрнаступ до жовтня звучить фанфарами. Але ми ж знаємо, як виконуються вказівки російського диктатора – по «взятті» Києва, Харкова, Бахмута… Аналітики Інституту вивчення війни посилаються на інформацію від інсайдерів, які говорять, що російське військове командування може віддавати накази про безперервні контратаки в надії довести український наступ до кульмінації, навіть ціною великих втрат. «Інститут вже спостерігав випадки, коли російське МО, побоюючись неминучої втрати прихильності путіна, прибирало командирів, які давали негативні оцінки війні. Або коли, російські війська розпочали невдалий наступ на Вугледар у лютому 2023 року, щоб підірвати внутрішньоросійський інформаційний ефект від успіхів групи «Вагнера» в Бахмуті», – додали в ISW.
Україна у відповідь на терор ракетами та шахедами надсилає бавовну у Крим та прикордонні російські регіони. Атаки воєнних кораблів стають дедалі успішнішими. «У Чорному морі йде серйозна битва» – так розвідка Британії оцінила наслідки атак на ЧФ росії 20 та 22 вересня.
«Пошкодження Чорноморського флоту внаслідок численних атак українських сил є серйозними, проте локальними. Наразі він все ще може виконувати основні бойові завдання, такі як запуск крилатих ракет та проведення місцевих патрулювань.»
Про це йдеться у звіті британської розвідки, що був опублікований 26 вересня. Водночас ймовірно, що Чорноморський флот окупантів може бути менш здатний до розширеного регіонального патрулювання і блокади українських портів.
Крім того, зменшилася його здатність до захисту активів у порту та виконання регулярного технічного обслуговування.
У розвідці зазначають, що наразі що в Чорному морі ведеться інтенсивний та складний бій, який змушує росію діяти реактивно. Ця ситуація демонструє, що українська армія може підірвати символічну та стратегічну важливість кремля через його порт в окупованому Севастополі. Нагадаю, що днями у Севастополі вперше прозвучала офіційна повітряна тривога.
Ще одна приємна новина: США найближчими днями дадуть зелене світло на передачу Україні ракет із касетними боєприпасами великої дальності. А наступного тижня ракети ATACMS з’являться на фронті. Про це повідомляють «Українські новини», посилаючись на Newsweek.
“Цього тижня, ймовірно, буде схвалено рішення щодо касетних ракет HIMARS”, – заявив Ден Райс, який зараз є президентом Американського університету в Києві, посилаючись на розмови з “американськими особами, що приймають рішення, та американцями, які мають реалізувати їх доставку в Україну”.
Як пише видання, Ден Райс, колишній офіцер армії США і випускник Вест-Пойнта, раніше працював спеціальним радником українського головнокомандувача генерала Валерія Залужного, консультуючи з американської зброї, яка могла б допомогти переламати ситуацію проти повномасштабного вторгнення Росії, що почалося.
“Отримання схвалення HIMARS DPICM на цьому тижні змінить правила гри, – сказав Райс. – І без необхідності навчання та змін, вони, швидше за все, з’являться на полі бою наступного тижня, що матиме величезне значення. Коли ці ракети запускаються, вони долають звуковий бар’єр. Для мене це звук свободи.»
Ольга КУШНЕРИК
