Свічка до дня пам’яті члена УНРади ЗУНР Осипа Назарука

Опубліковано:
3 Вересня, 2023 о 11:36

«З нього «бухала» стихійна сила…
зв’язок із землею, з її побутом і традицією».
Докторка філософії, письменниця Мілена Рудницька (1974)

31 серпня 1883 р. народився доктор права (1912), письменник, громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольного руху І пол. ХХ ст., редактор, журналіст, публіцист, історик Осип Назарук, син Тадея.



Народжений на берегах р. Стрипа

Талановиті люди, ніби розсипані Всесвітом по землі, як зорі по небі. Вони виконують свою земну місію у різних царинах життя та в різних місцевостях як люди з різносторонніми обдаруваннями. Серед них у першій половині ХХ століття був й уродженець міста Бучач, що розташований на р. Стрипа, Осип Назарук.

Він народився у сім’ї кушніра Тадея та Анастасії з дому Чекановських. Охрестили батьки сина ім’ям Осип. Люди цього імені добиваються великих успіхів у житті.

Освіту Осип здобував у гімназіях Бучача і Золочева та на юридичних факультетах Львівського і Віденського університетів (1908). Гімназиста Назарука відрахували з Бучацької гімназії за ідеологічні погляди. У студентські роки займався політикою і написанням публіцистичних творів, до 1914 р. видав кілька брошур на політичні теми. Від 1928 р. провадив у Львові адвокатську практику. Був членом управи Союзу українських адвокатів.

Проживав і творив на Україні в часи Австро-Угорщини, в Канаді (з серпня 1922, представник уряду ЗУНР), у США (з листопада 1923), де став одним із ідеологів січового руху, та Польщі. На 6-му Всесічовому з’їзді в Детройті (липень 1927) виступив із програмною доповіддю «Сучасне положення українців в Америці».

Наприкінці 1938 р. відкрив у Львові власну адвокатську канцелярію. У 1939-му, перед вступом радянських військ до Львова, виїхав до Кракова. У Польщі й завершив 31 березня 1940 р. свій земний шлях, помер від інфаркту. Похований на Раковецькому цвинтарі Кракова.

Громадський діяч. Політик

Від 1899 р. О.Назарук почав займатися громадсько-політичною діяльністю: співорганізатор таємного середньошкільного драгомановського гуртка та українського студентського руху в Галичині, керівник віденської «Січі» (1904-05), голова львівської «Академічної громади» (1906-07), член головної управи Української радикальної партії, голова комісаріату УСС (роки Першої світової війни), член УНРади ЗУНР (1918), делегат на переговорах із гетьманом П.Скоропадським щодо допомоги у війні проти Польщі, член Стрілецької ради Січових Стрільців Євгена Коновальця, учасник антигетьманського повстання, радник Євгена Петрушевича, член Українського союзу хліборобів-державників (США, з листопада 1923), лідер українських «Січових організацій» Америки, співорганізатор і керівник Української народної католицької партії (1930), член Українського координаційного комітету, репрезентант єпископа Григорія Хомишина (від 1937).

Редагував друкований орган УРП «Громадський голос», співробітничав із газетою «Діло» у Львові.

Редактор. Публіцист. Літописець УСС

На початку Першої світової війни політик Назарук був ув’язнений в концтаборі Талергоф (Австрія). Потім як підхорунжий УСС прийняв присягу й став головою Пресової кватири УСС, співредактором «Вісника Союзу Визволення України», бо мав дар до слова, покликання політика й публіциста. Він приклався також до видання гумористично-сатиричних журналів стрільців «Бомба», «Самопал», «Самоохотник» тощо. У грудні 1918 – березні 1919 керував управлінням преси та інформації УНР, а з квітня 1919 – Пресовою кватирою УГА, був редактором органу УГА «Стрілець», у 1920-1922 рр. – шеф відділу преси і пропаганди в уряді ЗУНР, співробітничав із часописами «Український прапор» і «Воля» (м. Відень). У США редагував тижневик «Січові вісті» (м. Чикаго, 1924-1926, згодом «Січ»). Від березня 1926 редагував газету «Америка» (м. Філадельфія). Повернувшись у 1927 до Львова, у 1928 редагував тижневики «Нова зоря» і «Правда».

Як очевидець історичних подій в Україні І половини ХХ століття (часи Австро-Угорщини, ЗУНР, УНР), досвідчений юрист й публіцист написав понад 15 суспільно-політичних праць, серед яких: «Що то є суспільні кляси, боротьба кляс, буржуазія, пролетаріят і організація» (1907), «Що то є нарід або нація» (Львів, 1911), «Військо і політика» (1919), «До Бакоти» (1919), «Корупція в державному життю» (1921), «Галицька делегація в Ризі 1920» (1930), «Галичина й Велика Україна» (1936) та ін. Описав і релігійні події в суспільстві – «Робітництво і релігія» (1926), «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція» (1929).

Листувався з громадсько-політичним і державним діячем Симоном Петлюрою.

Цікаві його твори з історії УСС – «Над Золотою Липою», «Слідами УСС», «З крівавого шляху УСС» (автор, редактор, упорядник), які написані в 1916. Роком раніше у Відні письменник видав книгу «Співанки УСС». Видання з історії УСС – одні з найважливіших і найавторитетніших джерел, бо О.Назарук був активним учасником стрілецького життя та боротьби. Це ж публіцист Назарук зауважив, що «ніяка влада не родиться з ненависті, всяка влада родиться з любові».

У США опублікував свої книги й брошури «Іван Данильчук – найбільший гуморист в Канаді», «Тома Томашевський – піонер української преси в Америці», «На спокійнім океані», «Організаційний Отченаш», «В лісах Альберти і Скалистих горах» тощо.

Перу письменника й публіциста також належать подорожні репортажі, популярні брошури, серед яких і «Ой Морозе-Морозенку» (1918), яка підписана псевдонімом Андрій Чекановський. Ця брошура також перевидана в Тернополі в 1990 р. Статті публіциста О.Назарука друкувалися в часописах Львова «Діло», «Свобода», «Українське слово», «Поступ», «Шляхи» та за кордоном (наш краянин опублікував кілька тисяч різнотематичних статей).

Твори публіциста, письменника О.Назарука після приходу до Львова московитів в 1939 р. визнавалися зайдами націоналістичними і видалялися з бібліотек. Нині вони повертаються до читача, бо в них правдиво описано життя 1 пол. ХХ ст.., а також історичне минуле наших предків у попередніх століттях.

Автор повісті про Роксолану

Перу О.Назарука належать спогади «Рік на Великій Україні» (1920), в яких він описав історичні події від 5 листопада 1918 до 16 листопада 1919. У творі дійові особи – В.Винниченко, С.Петлюра та інші історичні постаті. Він –  автор повістей «Князь Ярослав Осмомисл» (1920, опублікована в Нью-Йорку в 1959 р.), «Проти орд Джингісхана» (1921, опубл. 1971). Першою вийшла в світ історична повість з 12 століття у двох частинах «Князь Ярослав Осмомисл» (1918), яку товариство «Просвіта» нагородило «Михайловою премією».

У 1930 р. письменник О.Назарук вперше в рідній літературі змалював образ Роксолани в повісті «Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця». Це – прозовий твір про полонянку з Рогатина, попівну Настю Лісовську (1504 або 1505 – 15.04.1558, Стамбул), яка стала законною дружиною султана Османської імперії Сулеймана І Пишного. Султана Хасекі Хюррем народила султану семеро дітей.

«Роксоляна…» змальовує історичні події 16 ст. Для цієї повісті О.Назарука характерні цікава сюжетність, драматизм, психологічна напруженість.

Автор розпочав роботу над цим твором у Кам’янці-Подільському, де в липні-жовтні 1919 перебував у складі УСС. Потім доопрацьовував у 1923-1929 рр.

У передмові до твору прозаїк Назарук зауважив, що присвячує свій твір «українським дівчатам… на те, щоби вони у найтяжчих хвилях свого народу і своїх не тратили бадьорості духу і були опорою своїх мужів і синів та діяльними одиницями свого народу». Прозаїк пише про Роксолану, «велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами».

Повість «Роксоляна» в незалежній Україні перевидана у Львові (1990) та Тернополі (1991, передмову «Під знаком історії  . Світ Осипа Назарука» до тернопільського видання написав письменник Б.Мельничук).

Цікаво, що про султану Хасекі Хюррем надруковано багато творів різними мовами, з яких українською – 14 (романи, повісті, драми, оповідання, статті, нариси, есе, поеми).

У 1996-2003 рр. було знято український серіал «Роксолана», в якому роль Хюррем зіграла відома артистка Ольга Сумська. Цей фільм про становлення характеру, велике кохання, про непросте виживання й утвердження видатної українки. Талановито змальовано життя українців у 16 ст. як на материзні, так і за кордоном.

У травні 1997 по УТ-1 відбувся прем’єрний показ художнього фільму «Настуня» з багаточастинного телесеріалу «Роксолана» (автори сценарію Д.Тесленко і Л.Мужук, режисер-постановник Б.Небієрідзе).

У Львівських архівах збереглися 20 листів історика й суспільствознавця В’ячеслава Липинського до історика Осипа Назарука, які є цінною фактологічною та біографічною інформацією, джерелом ідей і думок про інтелектуальний і моральний стан політичної еліти національно-визвольного руху першої половини двадцятого століття. Серед них був і талановитий Осин Назарук.

Світи ясно, свічко, до дня пам’яті людини, котра багато зробила для здобуття вільної Української держави!

Іван Бандурка. 

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #йосип сліпий, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #тернопіль, #тернопільські новини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Лікар-гінеколог Катерина Бригадир: “Турбота про своє здоров’я – це найкращий прояв любові до себе”
20:12, 21 Червня, 2024

Лікар-гінеколог Катерина Бригадир: “Турбота про своє здоров’я – це найкращий прояв любові до себе”

Блоги

ТОП новини тернопільщини: