Свято Усікновення голови Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана, або, як кажуть у народі, Головосіка ми відзначали за старим календарем 11 вересня. З 1 вересня УГКЦ і ПЦУ переходять на новий церковний календар. Це означає, що всі неперехідні свята відзначатимемо за новоюліанським стилем – на 13 днів раніше. І у календарі на вересень немає свята Усікновення голови Івана Хрестителя. Фактично, тільки з наступного року воно з’явиться в календарі – 29 серпня. У ПЦУ ухвалили рішення відзначати його у 2023 році 30 серпня. Про це написав митрополит ПЦУ Євстратій Зоря у Фейсбуці.
«У звʼязку з переходом ПЦУ на новоюліанський календар вшанування Усікновення глави Іоана Хрестителя буде цього року звершене 30 серпня, в середу. Усікновення – постовий день, тому логічним є звершити його в постовий день, найближчий до новоюліанської дати (29 серпня). Безпосередньо 29 серпня за старим стилем буде звершене вшанування Нерукотворного Образу, тому сполучити два святкування – неможливо», – написав Зоря.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
В УГКЦ день відзначення свята вирішили дати на розсуд священників. «Рекомендуємо цього року святкувати це свято в найближчу неділю перед або після 11 вересня, тобто або в неділю 10 вересня, або наступної неділі, 17 вересня», –прокоментував Глава УГКЦ, Блаженнійший Святослав, у травневому випуску «Прямого ефіру з Блаженнійшим Святославом».
Тож у вересні буде лише 3 свята: 8 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; 17 вересня – мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії.
Особливості свята у нашому краї
На Усікновення голови Івана Хрестителя, незважаючи на строгий одноденний піст, у деякий селах області є храмові празники. Майже для всіх церков Тернопільщини, названих на честь цього свята, є одна закономірність – вони у часи радянського атеїзму були зачинені, хоча кожна з них має свою багату історію.
Наприклад, у с. Губин на Бучаччині церква побудована з деревини, яку сплавляли з Карпат. На храм відклала свій відбиток і німецько-радянська війна, під час військових дій його пошкодили.
Церква у с. Товстеньке, що на Чортківщині, споруджена ще у 1757 році на кошти пароха села Дмитра Верхратського. Родина Верхратських, які були гербовими шляхтичами, душпастирювали у Кривенькому понад 100 років. Тут душпастирював і батько письменника Богдана Лепкого – Сильвестр. За сприяння о. Іана Бриковича у 1936 р. розпочали будівництво нової церкви, але через початок війни його не завершили. Під час організації колгоспу недобудовану церкву розібрали на будівництво стаєнь. У 1986–1987 рр. силами громади та за підтримки колгоспу стару церкву перебудували.
У селі Гвардійське на Теребовлянщині є два однойменні храми – православна дерев’яна з 1888 року і греко-католицька (1937–1938 рр.). Остання особлива тим, що була перебудована з костьолу.
Також храмові свята святкуватимуть у селах Вигода та Хартонівці на Заліщанщині.
А щодо особливостей свята, то наші предки вірили, що нині не можна нічого різати, що нагадує собою голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого.
Чоловіки цього дня не стриглися та не голилися. А дітям обов’язково варто було мити голови і гладенько їх причесати, тоді голова не болітиме цілий рік.
У народі кажуть: «Якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров». На Усічення не можна їсти круглі фрукти та овочі: яблука, капусту, картоплю (їхня форма нагадує відрубану голову Предтечі), а також червоні помідори, кавуни, бо вони нагадують кров святого. Відтак, не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Іоана Предтечі.
Цього дня не варили борщ. Також заборонялося співати й танцювати. Бо саме з допомогою пісень та танців Іродіада домоглася страти Хрестителя.
На свято Усікновення кожен намагався побувати в церкві, а ті, хто мучився головними болями, просили зцілення.
