Блаженнішому Любомиру Гузару цьогоріч виповнилося б 90.
Вечір світлої пам’яті Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви кардинала Любомира Гузара відбувся у неділю, 26 лютого, в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
Організатори – Тернопільська «Просвіта» й Тернопільсько-Зборівська Архиєпархія УГКЦ – приурочили його 90-ій річниці від дня народження Блаженнішого.
І голці не було де впасти
«Бути собою – це єдиний гідний шлях!» – саме ці слова Верховного Архиєпископа стали лейтмотивом зустрічі та своєрідним дороговказом для кожного українця.
Спраглих слова патріарха та його мудрих настанов зібралася повна світлиця. Духовенство, науковці, просвітяни, краєзнавці, внутрішньо-переміщені особи, колектив «Карітас Тернопіль», волонтери, семінаристи, молодь… І ніде було, як кажуть, й голці впасти.
Розпочали вечір молитвою. «Отче наш» у виконанні вокального тріо – Марії Лемішки, Наталії Голодриги та Оксани Шуфліти – торкнувся кожного серця. Відтак посипалися спогади, емоції переповнювали й не покидало відчуття, що Боголюбивий владика присутній у залі. Ось-ось почуємо його тихий, глибокий голос…
«Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і вічністю, між Богом та людьми, – акцентувала ведуча, ініціаторка, натхненниця заходу, депутат Тернопільської обласної ради, член правління Тернопільського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Ірина Шумада. – Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ».
«Він ніколи не нервувався, – зазначив єпископ – помічник Тернопільсько – Зборівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви Теодор Мартинюк. – Його неможливо було рознервувати. Це була рідкість, коли показував так легенько свою невдоволеність».
Коріння зі Завалова
«Завалів, що на Підгаєччині, знаєте? – перепитує риторично краєзнавець, історик, автор книги про рід майбутнього Верховного Архиєпископа УГКЦ Любомира Гузара Володимир Чистух. – У тому селі 52 роки парохом був прадід майбутнього владики отець Дмитро. Там народилися і зросли четверо його синів, серед них і – Лев, дід Балаженнішого».
Земляк оповідає про хату, про традиції, родовід владики. Слово підсилює світлинами. Так, про служіння владики та його смиренне життя написано не одну книгу. Короткий огляд надрукованого зробила керівниця абонентського відділу Тернопільської обласної наукової бібліотеки Віру Горошок.
«Хоч більшість свого життя він провів за кордоном, але його любов до Батьківщини і рідного народу не згасла, – додала Ірина Шумада. – Сьогодні багато в кого вдома, ймовірно, збереглися речі, що нагадують про владику, спільні світлини. Просимо доповнити ними експозицію, що діє в обласному краєзнавчому музеї. Нехай ваші спогади стануть частиною великої спільної пам’яті».
Моральний авторитет нації
«Україна не поділяється на Схід і Захід. Україна поділяється на тих, хто любить Україну і хто її не любить», – цитує Боголюбивого владику голова комісії у справах мирян Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ Ганна Зварич, якій пощастило бути особисто знайомою з ним.
У час війни настанови патріарха Любомира Гузара особливо важливі для нації, що кров’ю виборює право бути вільною. Для воїнів і воякинь на передовій слово Блаженнішого як світло, що веде за собою і додає певності в перемозі. Про роль того світла й мовив кандидат історичних наук, політолог, доктор політичних наук, громадський діяч, професор Західноукраїнського національного університету Микола Лазарович.
Наставник для молоді
«Для мололоді Блаженніший Любомир Гузар був, є та буде духовним провідником і наставником, – наголошує очільниця молодіжного крила тернопільської «Посвіти» Дарія Щуцька. – Як батько він вчить нас не боятися, а пишатися тим, що є українцями».
Грунтовніше про науку й роль патріарха у морально-духовному вихованні сучасної української молоді оповіла доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Груць.
Заключним акордом вечора стало «Боже, великий єдиний…» у виконанні учнів Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого.
«Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим – треба чинити добро, – нагадала слова патріарха просвітянка Ірина Шумада. – Так важливо, щоб ми користали щодня з тих мудрих вказівок, порад, а часом і гумору Блаженнішого Люборимира Гузара. Щоб його дороговкази жили в наших серцях, умах і вчинках. І одного дня він скаже: «Ви не тільки мене слухали, а й ставали кращими!»
…Вечір-пам’яті завершився. Стихли слова. Присутні оглядали виставку з фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, і тужила-плакала скрипка учениці Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької Валентини Славінської за Людиною молитви, котра власним життям вчила любити.
Як наголосила голова ТМО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Наталія Чорна, це тільки перший захід із циклу просвітницько-мистецьких акцій, запланованих просвітянами до річниці вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара.
До слова, просвітяни звернулися до обласної влади з проханням про проголошення 2023-го роком родини Гузарів на Тернопільщині. Відповідне депутатське звернення подав член правління ТМО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Михайло Тимошик.
Ніка РОЗУМОВИЧ.
Фото – Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
