Українські воєнні біженці, попри значні витрати країн ЄС на допомогу, у середньостроковій перспективі позитивно вплинуть на економіки цих країн, якщо не повернуться додому.
Національний банк опублікував дослідження “Вплив українських мігрантів на економіки ЄС”. У ньому НБУ констатує, що попри значні бюджетні витрати та виклики, пов’язані з інтеграцією українців, від припливу мігрантів з України, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді.
БЦ відібрав найцікавіші тези з дослідження НБУ.
Скільки українців виїхало з України з 24 лютого?
Через війну за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян (дані ООН). В тому числі близько 3 млн українців перебувають у РФ (з урахуванням депортованих) та Білорусі.
Водночас в країнах Європи перебуває 4,5 млн українців. Зокрема, 1,5 млн статусів тимчасового захисту надала українцям Польща, ще понад 1 млн – Німеччина, 450 тис. – Чехія.
Понад 100 тис. українців зареєстровано в Італії, Іспанії, Болгарії, Великій Британії та Франції.
87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% жінок – працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту.
Скільки українські тимчасові переселенці витрачають за кордоном?
Витрати українців за кордоном у 2022 році порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі – до $2 млрд на місяць, йдеться в дослідженні НБУ.
На початку повномасштабної війни левова частка витрат за кордоном здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки.
Проте середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $901 млн у березні – червні до $580 млн у липні – жовтні.
Цьому сприяли запровадження НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном. Найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі. Проте значні обсяги зняття готівки до запровадження валютних обмежень також були і в країнах, що мають спільний кордон з Україною, – Словаччині та Румунії.
Натомість обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так відчутно. Їх обсяги з пікового значення в травні на рівні $770 млн знизилися до $560 млн у жовтні.
Найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%).
За даними НБУ, із березня до жовтня (за вісім місяців) українці витратили за кордоном понад $15 млрд.
Як витрати українських мігрантів впливають на економіки країн перебування?
Використовуючи розрахунки ОЕСР щодо внеску українських мігрантів у робочу силу європейських країн та оцінки Strzelecki et al. (2022) щодо їх впливу на зростання ВВП Польщі, НБУ зробив припущення щодо впливу українських мігрантів на економіки інших країн.
Додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії може становити близько 1.2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0.8 в. п.
Такі оцінки, однак, можуть бути дещо завищеними, адже на відміну від економічної міграції 2013–2018 років міграція у 2022 році є вимушеною і має іншу демографічну структуру, тому інтеграція може виявитися меншою.
Згідно зі звітом Deloitte інтеграція українських вимушених переселенців у Польщі може призвести до додаткового зростання ВВП Польщі на 0.2–3.5% щорічно в перші п’ять років.
Згідно з розрахунками НБУ на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2.2–2.3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині – на 0.6–0.65%.
Проте витрати українських мігрантів стали додатковим чинником високої інфляції в ЄС.
На тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році вона досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині – понад 20% р/р, у Чехії і Польщі – близько 18% р/р, а у Єврозоні – до майже 10% р/р.
Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування.
Як присутність українських мігрантів впливає на державні фінанси країн ЄС?
МВФ оцінив короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС у приблизно 30–37 млрд євро, або 0.19–0.23% від ВВП ЄС. У розрахунках дослідники використали припущення щодо кількості вимушених переселенців у 4.1–5.0 млн та середніх витрат на одного в 11 577 євро (дані ОЕСР 2017 року з коригуванням на інфляцію).
За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія – понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія – від 4% до 6% ВВП.
З початку війни працевлаштовані українці заплатили у Польщі $2,4 млрд податків, але зради тут немає
З початку повномасштабної війни, відповідно до оцінок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштовані українці в Польщі заплатили $2,4 млрд податків, що перевищує обсяги наданої допомоги.
Проте варто глянути на картину в цілому, адже Польща несе витрати на освіту та медицину для українців.
В дослідженні зазначено, що орієнтовні видатки на початкову і середню освіту в Польщі для майже 560 тис. українських дітей зі статусом тимчасового захисту становлять 2.2 млрд євро, або 0.34% ВВП (3 932 євро на рік на одного учня).
Оплата медичних послуг може потребувати додатково 1.5 млрд євро (0.23% ВВП) у Польщі.
Окрім того, Польща посідає друге місце за обсягами підтримки, яку було надано України. Країна прийняла найбільшу кількість переселенців з України – станом на листопад майже 1.5 млн статусів тимчасового захисту надала Польща.
Вплив українців на ринок праці ЄС
За прогнозом Європейського центрального банку, коефіцієнт участі в робочій силі країн єврозони українських мігрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Водночас робоча сила ЄС зросте на 0.2–0.8%, або на 0.3–1.3 мільйона осіб.
За розрахунками ОЕСР, робоча сила всіх країн ЄС зросте на 0.5% до кінця 2022 року, що вдвічі більше, ніж протягом попередньої хвилі мігрантів у 2014–2017 роках.
Найбільший вплив очікується в Чехії (2.2%), Польщі (2.1%), Естонії (1.9%) та ще кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) – від 1% до 1.5%. Зі свого боку зростання зайнятості в ЄС загалом може становити 0.4%.
Якщо середньостатистичний мігрант у 2014–2017 роках був молодим чоловіком з базовою освітою, у 2022 році – це жінка з вищою освітою, часто з дітьми. У результаті міграція вірогідно впливатиме на інші сегменти ринку праці: замість фізичної праці більшим попитом користуватимуться робочі місця в секторі послуг.
Однак, попри доволі оптимістичні для країн перебування українців оцінки, наявні дані свідчать про помірну інтеграцію вимушених мігрантів у їхні ринки праці.
Так, хоча 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, у вересні лише 28% були працевлаштовані (UNHCR, 2022).
У Німеччині в червні було зареєстровано більше 350 тис. українців, які шукають роботу, однак менше 10% знайшли роботу.
У Франції було працевлаштовано лише близько 15% мігрантів, зважаючи на мовні бар’єри та відносно малу діаспору, в Іспанії – 13% із 90 тис. українців працездатного віку.
Натомість у Польщі 1,2 млн мігрантів отримали номери соціального страхування і близько половини з них знайшли роботу.
Переважно вони працювали у сферах з нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі – хоча значна частина з них мала вищу кваліфікацію.
