Війна вплинула на багато сфер життя українців. Чи не найбільше за два “ковідних” роки та час воєнного стану постраждав туризм. Але навіть у таких умовах продовжує функціонувати. Про можливості розвитку туристичного Тернополя – міста, яке дивує і надихає, читайте у нашому матеріалі.
Інформаційна довідка
Комунальне підприємство «Туристично-інформаційний центр міста Тернополя» знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського 2. Центр надає туристичні послуги, консультації. Гості можуть отримати інформацію про культурні події в місті, тут можна випити кави або придбати сувенір. Робота центру спрямована на розвиток туризму в місті та області, тому вас чекає теплий прийом і бажання поділитися любов’ю до рідного міста.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
«На початку вторгнення, тернополяни були налаштовані дуже негативно, мовляв, які розваги і екскурсії в умовах війни»
– Російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року вплинуло на всі сфери нашого життя. Ви очолюєте комунальне підприємство «Туристично-інформаційний центр міста Тернополя». Як Вам вдалося адаптуватися до роботи в умовах війни?
– Якщо відверто, ми адаптуємось до сучасних реалій постійно. Спочатку був «доковідний» період, потім розпочалась пандемія і от зараз у нас воєнний стан в країні. В «доковідний» час діяльність ТІЦу (Туристично-інформаційний центр міста Тернополя – прим. авт.) була зосереджена на розважально-відпочинковому масовому туризмі. Ми проводили різноманітні заходи та фестивалі. Коли весь світ захопила пандемія коронавірусу нам довелося «переключитися» на індивідуальний туризм, адже люди не хотіли контактувати з іншими.
Зараз, в реаліях воєнного часу – це туризм для «нових» тернополян. Це освітні програми та екскурсії для тих внутрішньо переміщених осіб, які знайшли свій прихисток у Тернополі. Ми позиціонуємо себе, як підприємство, яке надає культурно-дозвіллєві послуги. Зараз час такий, що люди перебувають у постійному стресі, читають багато негативних новин, хвилюються за своїх рідних чи близьких, які перебувають на війні або залишились під обстрілами чи на тимчасово окупованих територіях. Тож ми в свою чергу намагаємось надати свої послуги тим, хто потребує емоційного розвантаження.
Фото з особистого архіву Ірини Потішної
– А з якими проблемами зіштовхуєтесь у своїй роботі в умовах війни?
– На початку вторгнення, тернополяни були налаштовані дуже негативно, мовляв, які розваги і екскурсії в умовах війни. В той же час ми мали запит від ВПО (внутрішньо переміщені особи – прим.авт.), які наполягали на тому, що наша діяльність потрібна, адже вони хочуть дізнатися більше про місто і в той же час трохи перезавантажитись від тих жахливих подій, які бачили на власні очі. Ми з розумінням поставилися до позиції місцевих мешканців, однак продовжили свою роботу. Зараз нашими послугами користуються не лише туристи та внутрішньо переміщені особи, а й місцеві мешканці.
Фото з особистого архіву Ірини Потішної
– Наскільки мені відомо, комунальне підприємство частково фінансується з місцевого бюджету. Чи змінилися обсяги фінансування в умовах воєнного стану?
– Ми отримуємо фінансову підтримку від Управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради, та окрім цих коштів ми ще маємо внутрішнє фінансування. Кошти, які нам виділяє місцева влада покривають зарплату та банківські послуги. Оплата комунальних платежів, послуги екскурсоводів, поліграфічна та сувенірна продукція оплачуються із зароблених нами коштів. Якщо Вас цікавить те, чи «врізали» нам фінансування, то поки що – ні. Справа в тому, що надання бюджетних коштів передбачене програмою, а програма затверджується на рік. В той же час, те, що кошти закладені в програмі, – не гарантує їхнього отримання. Все залежить від ситуації, тим паче, що гроші зараз надходять із затримками. Додаткові кошти на туризм зараз не виділяють, мовляв, він не на часі. Хоча, як на мене, то туризм доцільний будь-коли. Він гнучкий і адаптується під потреби сьогодення.
«Людям зараз не цікаво пройтися хвостиком за екскурсоводом, вони хочуть інтерактивну, і ми можемо його надати»
– Знаю приклади, коли організації, які здійснюють схожу діяльність, залучають грантові кошти. Ви не розглядаєте такий варіант фінансування?
– Ми постійно займаємось моніторингом, аби знайти додаткове фінансування. Якщо говорити про грантові кошти, то поки що ми їх не залучаємо, хоча дуже хотілося б. Для такої роботи потрібен фандрайзер, нашим штатним розписом така посада не передбачена. А Ви ж розумієте, що це дуже кропітка робота, яка вимагає спеціальних знань та навичок. Потрібно знати, де шукати гранти, як писати заявки, звітувати по використанню коштів. Зараз ми залучаємо до нашої діяльності місцеві органи виконавчої влади, волонтерів, підприємців.
– Ви стверджуєте, що маєте запит на проведення дозвілля від внутрішньо переміщених осіб. Для них діють спеціальні умови відвідування?
– Тривалий час ВПО відвідували наші екскурсії абсолютно безкоштовно, хоча ми в свою чергу оплачували послуги екскурсовода. Однак, у нас є розуміння того, що підприємство не може працювати собі в збиток і має заробляти кошти. Тому зараз зробили градацію для переміщених осіб: перша екскурсія безкоштовна, друга зі знижкою в 50%, а третя оплачується у повному обсязі. Також діти до 16 років відвідують наші заходи безкоштовно. Хочу зазначити, що у нас багато різноманітних екскурсій. Людям зараз не цікаво пройтися хвостиком за екскурсоводом, вони хочуть інтерактивну, і ми можемо його надати. Якщо Ви пригадуєте, то свого часу ми робили великі театралізовані екскурсії, зараз у зв’язку із війною, не можемо собі цього дозволити, але ми знайшли вихід і співпрацюємо з Тернопільським обласним драматичним театром. Проводимо разом з ними дуже цікаві заходи, особливо для дітей.
– А тернополяни багато знають про своє рідне місто?
– Насправді – ні (посміхається – прим .авт.). Ми знаємо багато про інші країни і міста, але часто геть нічого не можемо розповісти про історію рідного краю. Саме тому, такою важливою є наша робота, адже ми виховуємо патріотів малої батьківщини. Коли ти любиш свій рідний край, то ти любиш і свою країну в цілому. Наше основне завдання – привити любов до свого міста.
«Мені здається, що немає такої людини, яка б не долучилася зараз до волонтерства і ми не виключення»
– Наскільки мені відомо, в Тернополі давно вже ширилися чутки, що планується створення музею міста. Що можете сказати з цього приводу?
– В стратегічному плані розвитку міста музей передбачено створити на базі Тернопільського замку. Однак вирішити це питання заважають кілька проблем. Як Ви знаєте, зараз у нашому замку функціонує спортивна школа, для якої потрібно знайти приміщення, щоб дітки змогли там займатися. Тільки після цього, ми зможемо облаштувати у замку музей. Також для того, аби зробити принаймні косметичний ремонт у замку потрібні кошти, яких наразі у міста немає. Я щиро вірю у те, що вдасться залучити під цей амбітний проєкт грантові кошти та отримати підтримку від міст-побратимів, адже нам потрібно примножити та зберегти нашу історію.
– Чи зазнав змін штатний розпис комунального підприємства і чи вплинула війна в Україні на посадові оклади працівників? Можливо когось з колективу було мобілізовано?
– До пандемії у нашому штаті було шість осіб, згодом штат скоротили до трьох. Колектив у нас жіночий, тож нікого не мобілізували. Однак, навпаки скоро у нас з’явиться новий працівник. Нам дуже необхідний SMM-менеджер, який буде просувати наш бренд у соціальних мережах, вести онлайн комунікацію, тому, нещодавно нам погодили розширення штату.
– Чи займається ТІЦ та працівники волонтерською діяльністю?
– Мені здається, що немає такої людини, яка б не долучилася зараз до волонтерства і ми не виключення. Наші працівники волонтерять при вузах і гуманітарних центрах. Також ми проводимо безкоштовні екскурсії для вразливих верств населення за запитом громадських організацій. Хочу зазначити, що перших три місяці з моменту вторгнення, наші екскурсоводи взагалі не отримувала зарплати. Впродовж усієї весни наше приміщення у центрі міста використовувалося як логістичний склад. До нас звернулися волонтери з проханням облаштувати такий пункт на базі ТІЦу.
Фото з особистого архіву Ірини Потішної
«Ми відкриті до співпраці і, якщо ви якось дотичні до нашої роботи, – давайте робити круті проєкти разом!»
– Я так розумію, що екскурсоводи задіяні на аутсорсингу. Взагалі, яка кількість екскурсоводів з якими Ви співпрацюєте?
– Важко сказати, бо немає конкретного обліку. В залежності від сезону і запиту. Тематичну екскурсію може провести 2-3 людини у місті, а оглядову – 30 екскурсоводів. Тісно і роками співпрацюємо із 10 екскурсоводами. Вони фахові, обізнані і вміють зацікавити і донести інформацію людям. Екскурсоводи – це не тільки історики, це й гастрогіди, працівники музеїв, викладачі та тернополяни, які люблять і знають історію міста. Користуючись нагодою, хочу сказати, що ми відкриті до співпраці і, якщо ви якось дотичні до нашої роботи, – давайте робити круті проєкти разом!
– Чи має підприємство розроблений план для покращення діяльності у майбутньому?
– Коли я стала керівником організації, то презентувала свій план роботи на три роки. Ідей у мене багато, щось вдалося реалізувати, а щось в силу непереборних обставин – ні. Ми проводимо щорічні конкурси, адже вони стимулюють досліджувати край. Також розвиваємо гастрономічний напрямок. Є запит від людей, що ж у місті можна скуштувати місцевого. Тому і виник проєкт «Смачний Тернопіль».
Наше місто знаходиться на межі трьох українських етносів. Його історію творили 3 великі общини: українська, польська та єврейська. Ця особливість спричинила різноманіття звичаїв, традицій, а особливо смаків. За час радянського «общепіту» втрачено багато тернопільських історичних святкових та буденних страв. Та на щастя справжніх гурманів, стерти повністю історичну пам’ять про «тарнопольську» кухню жодному загарбнику не вдалося.
Зараз на співпрацю погодилося чотири заклади, які впровадили в своє меню автетнтичні тернопільські страви. Їх можна скуштувати у закладах «Автопорт», «Женева», «Таверна Юрген» та «Леліва». Це і старотернопільскі наливки, авторський штрудель, святкові налисники, карменадлі, борщ Собеського, золотий чай.
Взагалі, ідея була така, що кожен охочий отримує карту закладів громадського харчування, де може спробувати тернопільську кухню і проходить таким чином квест. За кожну страву учасник отримує пазл, з пазлів складає картину і отримує приз. У планах робити щорічні театралізовані екскурсії: на першу писемну згадку про Тернопіль і на день міста. На жаль, через війну не можемо їх провести.
Також важливим для розвитку туризму у місті є наявність паркувальних місць для автобусів. Зараз нам вдалося домовитися про зону посадки та висадки туристів біля готелю «Тернопіль» та поблизу «Старого парку», однак вірю, що зможемо домогтися створення повноцінного майданчика для паркування туристичного транспорту. Звісно, працюємо над розробкою нових туристичних маршрутів нашою громадою. В планах знімати щорічно три проморолики про місто, однак на це поки що немає фінансування.
– У вас є чекліст, що зробити людині, яка відвідує Тернопіль вперше?
– Звісно. Замовити екскурсію містом та пройти квест, побачити, як підземна річка через пів століття знову «вийшла на сонячне світло». Подивитись фільм під відкритим небом на Циганці, здійснити круїз на катерах, поніжитися сонечком на пляжах, освідчитися на острівці закоханих. Помолитися у найдавніших храмах, потерти «тернопільські яйця», відчути науку на дотик, посмакувати знамените тернопільське пиво, скуштувати піцу за автентичним переписом, спуститися у підземелля Тернопільського замку або Архикатедрального собору і звісно полюбити це місто так, як любимо його ми.
Матеріал опубліковано в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію IWPR або донора. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
