У Козівській громаді за одним з обійсть квітує яскрава фіолетово-жовта плантація. Сім’я Кусенів цьогоріч засадила частину городу мальвою мавританською і календулою.
Щоденно двоє братів — 13-річний Юрій і 18-річний Тарас — збирають квіти і виносять на горище для висушування. Згодом лікарські рослини здадуть на переробку і матимуть дохід.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Сім’я Кусенів засіяла мальвою і календулою 10 сотих городу. Два тижні тому почали цвісти ці лікарські рослини, зараз триває збір квіткового врожаю, – розповідає “НОВА…”.
— Не сподівалися, що буде так багато цвіту! Зберемо половину грядки, а за нами знову розквітає, — ділиться досвідом середульший син Юрій. — Торік вирощували малину, заробили гарну суму, цьогоріч спробували лікарські рослини. Спершу я думав, що квіти легше збирати, ніж картоплю, але теж треба зігнутися біля кожного куща (усміхається, — авт.). А ще в квітах трудяться бджілки. Не побачу — вжалить. Зате нанесли нам у вулики багато запашного нектару, вощина виглядає, як мандаринки.
Щодня зриваємо цвіт утрьох: брат, мама і я. Іноді найменший Богданчик прибігає. Приловчилися збирати квіти у відра, я чіпляю собі на пояс, щоб руки були вільні. Отримали від компанії сітки, збили каркаси — сушимо врожай на горищі. Сухий цвіт легенький, наразі ми зібрали шість кілограмів. Чай із квіток виходить, як стяг України! Мені смакує з медом, мамі — з лимоном. Радіємо, що фіточаї поїдуть на фронт.
Старший брат Юрія Тарас навчається в Тернопільському національному педагогічному університеті на вчителя інформатики.
— Працюємо на квітковому полі без вихідних, але в задоволення, особливо за цікавою розмовою, — каже Тарас. — Хтось каже, що це важка праця під пекучим сонцем, проте все залежить від самоорганізації. Виходимо на грядку вдосвіта, пригріє сонце — трохи відпочинемо. Нас ніхто не змушує, самі зацікавлені отримати результат. Це корисний досвід! Перші квіти у нас з’явилися 24 червня, будуть цвісти до вересня. Загалом ми цьогоріч засадили 40 сотих городу: 10 — квітами, а 30 — овочами. Водночас вирощуємо кролів, маємо три бджолині сім’ї. Ще не смакували мед із мальви і календули, але у вулику — неповторний аромат! Зібрані квіти передадуть військовим. Ми вболіваємо за наших захисників. Військові виборюють перемогу, а ми — зрощуємо вдома.
