Псевдореферендум з анексії Донецької області, як відомо, призначено на 11 вересня. Про це також повідомляє радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Перегляньте також:
- У Великогаївську громаду завітали представники однієї з громад Херсонщини
- СБУ запобігла замаху на главу Херсонської ОВА, – Малюк
Перший заступник глави адміністрації президента росії Сергій Кирієнко, як ми вже знаємо, став новим куратором окупованих територій і уявив себе царицею Катериною, яка приєднала до Російської імперії Таврійську губернію, тобто південь України.
11 вересня обрано невипадково. Саме цієї дати (друга неділя вересня) відбудеться єдиний день голосування в росії, на якому обиратимуться низка голів суб’єктів федерації. За те, щоб цей день пройшов добре і за планом, — відповідає саме Кирієнко.
Його підлеглі набирають політтехнологів для роботи у регіонах. І, зокрема, для роботи на окупованих територіях. Однак політологи навіть за нечувані гонорари не поспішають їхати під обстріл.
Це свідчить, що «референдум» буде повністю «намальований». І цю картинку Кирієнко представлятиме путіну та народу росії як підтвердження своїх амбіцій зайняти місце царя.
Навіть в умовах «намальованих» результатів «референдуму», Кирієнку доведеться задобрювати населення.
Так, наприклад, губернатор Санкт-Петербурга вже почав готувати мешканців міста до того, що бюджети йдуть не на потреби городян, а на відновлення Маріуполя.
Розробляються рішення про безоплатний та безбар’єрний (тобто без іспитів) вступ випускників, які проживають на окупованих територіях України в будь-які виші росії.
Це вже викликало скандали у російських містах. Росіяни не розуміють, чому вони повинні жертвувати своїми інтересами та майбутнім своїх дітей заради рішень, до прийняття яких вони не мали – і не матимуть жодного стосунку.
Проте ні Кирієнко, ні путін не мають іншого виходу, окрім як продовжувати гру до кінця. Бо інакше відсутність результатів війни битиме по легітимності російської влади все сильніше і сильніше.
Для України єдиний варіант перешкодити провести псевдореферендуми на окупованому півдні країни – отримати від Заходу необхідну зброю, щоб досягти своєї мети військовим шляхом.