Парамедик Катерина («Пташка») стала відомою після того, як виклала відео, де вона співає на заблокованому заводі «Азовсталь». Катерина ймовірно у російському полоні.
21-річна парамедик Катерина з Тернопільщини («Пташка») зачарувала багатьох своїм співом із укриття заводу «Азовсталь» і милою посмішкою зі світлини. Акторка за фахом, дівчина займалась волонтерською діяльністю, а після медичних курсів, як медик-волонтер, допомагала цивільним і військових людям на Сході України. У листопаді 2021 року Катерина приєдналась до волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри».
Перегляньте також:
- Катерина “Пташка” з Тернопільщини звернулась до Зеленського
- “Пташка” з Тернопільщини повертається на фронт у складі нової бригади
У перші дні повномасштабної війни Катерина приїхала рятувати людей у Маріупольському госпіталі. Цей шпиталь розбомбили російські війська і дівчина з іншими парамедиками потрапила на металургійний завод «Азовсталь».
Радіо Свобода зустрілось із мамою «Пташки» – Світланою, яка була на зв’язку з донькою до 19 травня.
Шість років тому на конкурс малюнків Катерина намалювала картину, де була пташка, український тризуб і калина. Відтоді її і почали називати ‒ «Пташка».
Мама Катерини ‒ Світлана ‒ щодня переглядає фотографії доньки, слухає пісні, які вона співала в укритті на «Азовсталі». Цим співом Катерина хотіла привернути увагу до поранених цивільних людей, військових, які були в підвалах заводу і потребували термінової допомоги, зауважує мама. Голос медика з «Азовсталі» привернув увагу тисяч і тисяч людей, як і світлина «Пташки».
«Катруся ще навіть не вміла добре балакати, а вже вміла співати. Коли була малесенька, ми лягали спати, я їй співала українські пісні. Оскільки швидко в селі втомлюєшся, то я скоріше засинала за неї. Але Катя мене будила, щоб я доспівала. Пішла в музичну школу на вокал, але провчившись пів року зрозуміла, що їй мало і пішла на бандуру.
Після 9 класу вступила у Тернопільське музичне училище імені Соломії Крушельницької, пізніше перейменували в мистецький коледж, який закінчила на відмінно. Їй було 18 років у 2019 році, коли поїхала в Київ. Звісно, я хвилювалась, але вона на вступні іспити їхала сама, на екзамени ‒ сама, самостійна дівчинка. І я їй казала, що у житті слід добиватись усе самій», ‒ розповідає мама про доньку.
Перш, аніж стати медиком-добровольцем, Катерина кілька років займалась волонтерством. Відвідувала сиріт, приносила їм смаколики, які сама готувала. А потім почала допомагати у військовому госпіталі в Києві. Любила мотоцикли та й їздила на них сама.
«Вона мені сказала, що проходить медичні курси. Я запитала, для чого. Катруся відповіла, що працює в мотошколі, хтось може впасти. Покалічитись, треба вміти надати медичну допомогу. Пройшла двічі курси.
У листопаді 2021 року Катруся попала добровольцем-медиком у Донецьку область із медичним батальйоном «Госпітальєри». У неї був свій екіпаж і вони надавали медичну допомогу військовим, цивільним на Донеччині. Вона контракт не підписувала на військову службу, вона ‒ доброволець», ‒ каже пані Світлана.
Медичний батальйон «Госпітальєри» створений медиком-добровольцем Яною Зінкевич у 2014 році, як добровольча організація парамедиків. Гаслом є слова «Заради кожного життя». Парамедики, у тому числі і Катерина, врятували і допомогли багатьом українцям і українським воїнам.
У перші дні повномасштабної війни Росії проти України Катерина поїхала у Маріуполь. Як парамедик, працювала у військовому шпиталі, надавала допомогу багатьом мирним мешканцям. Коли лікарню розбомбили російські військові, частина пацієнтів і медиків знайшла прихисток на «Азовсталі».
«Я багато прочитала нового для себе зі ЗМІ, що я не знала, де донька. У нас не було таємниць. Можливо, вона оберігала мене, щось мені таке не розповідала, щоб я не переживала, не плакала. Але, зазвичай, вона мені все казала, радилась. Те, що вона в Маріуполі, я знала з початку березня. А ще була ситуація, що мені комбат подзвонила і повідомила, що Катя попала в полон.
Це було перед Паскою. Я дуже переживала, думала, які мають бути наші подальші кроки. Коли про це інформація дійшла до Каті, одразу ж вона надіслала коротеньке відео, показавши, що не в полоні і з відео було зрозуміло, що вона на «Азовсталі». Хоча я передбачала, бо бачила з телебачення, що там у Маріуполі відбувається. Материнське серце відчуває», ‒ розповідає пані Світлана.
