Колись Мартін Лютер Кінг казав: «Несправедливість деінде становить загрозу справедливості всюди». Перифразую відомого правозахисника: «Авторитаризм будь-де на планеті становить загрозу для демократії, справедливості і миру в усьому світі.»
Доки на планеті є диктатори і тирани – вільні країни не матимуть спокою і безпеки. Авторитарні правителі РОЗДАЮТЬ ВІРУС ДИКТАТУРИ і діють за одним зразком. Вони грабують свої народи, привласнюють національні багатства, стягують корупційну ренту. Запроваджують внутрішній терор і цензуру для придушення іншодумства. Шаленою пропагандою розпалюють мілітаристські та реваншистські настрої підданих, налаштовують їх вороже до іншого світу. Самостверджуються через карання меншостей і війни з сусідами.
Перегляньте також:
Існування демократій – зі свободами совісті, слова та мирних зібрань, пануванням верховенства права і вільними виборами, що змінюють владу, неприйняття корупції і конкурентна економіка – для тоталітарних режимів є екзистенційним викликом. Бо такі країни є натхненням для поневолених народів і суспільств. А це загроза для всевладдя диктаторів. Тому «вожді» чинять силовий та інформаційний тиск на демократії, корумпують і дискредитують їх уряди та систему правління, втручаються у вибори, підривають економічну і політичну стабільність, сіють розкол у спільноті.
Після Холодної війни здавалося, що ринкова економіка і демократичне урядування довели свою перевагу і ось-ось мають утвердитися у світі. Фукуяма оголосив «кінець історії». На Заході сформувалося уявлення, що торгівля, іноземні інвестиції, грантова підтримка ГО та медіа зумовлять демократизацію автократій. Матеріальні вигоди від економічної співпраці з автократіями «засліпили» західні суспільства. Торгівельно-економічне співробітництво ЄС, США, інших демократій із росією й Китаєм поглиблювалося попри кричущі порушення прав і свобод людини та їх зухвалість на зовнішній арені. На Заході сформувалася залежність від російських та китайських товарів. А це вже питання національної безпеки.
Вторгнення рф в Україну сколихнуло європейців та американців, змусило переосмислити короткозорість своїх лідерів. Вхопившись за наживку дешевих нафти та газу, вони зробили Європу вразливою до «енергошантажу». Зараз спостерігаємо їхні ударні темпи пошуку нових джерел і маршрутів поставок вуглеводнів. Просунуті представники західного істеблішменту скорочують залежність від китайського імпорту. Парламентський статс-секретар у мінекономіки ФРН Франциска Брантнер заявила про диверсифікацію поставок рідкоземельних елементів з КНР.
На жаль, ціна прозріння – тисячі вбитих українців, мільйони розлучених родин, зруйновані міста і села, інфраструктурні й фінансові збитки. І саме тому після поразки московії Україна як держава-переможець, держава, яка винесла найважчий тягар у кривавому зіткненні між демократією і тиранією, повинна сказати своє вагоме слово у перемовинах про повоєнний світоустрій.
Щоб уникнути прикрих помилок минулого, наша держава повинна наполягати на розробці і впровадженні таких механізмів взаємодії демократичних держав, які б надійно забезпечували примат спільних цінностей над економічним зиском.
Треба мінімізувати можливості тиранів за рахунок доходів від торгівлі з демократіями фінансувати війни проти сусідів або каральні операції проти опозиції. У відповідь на вчинені диктаторами злочини проти людяності треба бути готовим вживати спектр санкцій і заходів, що зупинятимуть несправедливість. Навіть попри тимчасові економічні втрати. Безкарність провокуватиме агресію і рано чи пізно призводитиме до великої війни зі ще більшими збитками для всіх.
Колись Георг Гегель казав, що кожен народ на певному етапі розвитку людства має виконати свою певну історичну місію. Виглядає так, що сьогодні місія українського народу – повернути світові усвідомлення того, що такі цінності як воля і гідність в жодному разі не можуть бути предметом торгу.
