96-й день війни. За весь цей час досить багато було закликів до об’єднання українського суспільства. Були вимоги не критикувати дії посадовців різних рівнів. Щось в цьому є. Бо «срач» всередині країни не приводить до перемог на фронті. Але минуло 96 днів. Дехто усвідомив відсутність критики як «одобрянс» будь-яких дій очільників. А якщо дії посадовців неправильні? Або є відсутність дій? Також мовчати?
Цей пост – не критика. Цей пост – про майбутню перемогу.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині розшукують чоловіка, якого підозрюють у важкому злочині
- Тернопільщина втратила захисника Назарія Недобійчука
Переглянув інтерв’ю Зеленського проекту Nieuwsuur нідерландського каналу NOS. Можу дати оцінку тому, що було сказано під час інтерв’ю з позиції як Громадянина України, так і з позиції слідчого і прокурора. Хочу сказати – за минуле доведеться відповісти перед Україною та українськими громадянами. Але після перемоги. У нього є час для спокути.
Зараз на фронті дуже важко. Постійні ракетні обстріли майже всієї території України. Загибель мирних жителів і військових на віддалі від фронту. Страшні бої на Луганщині й Донеччині. Хлопці та дівчата тримають стрій, жертвуючи своїми життями заради майбутньої країни і своїх нащадків. Кажуть, якщо на чолі левів поставити барана, то стадо левів не переможе. Але в нас є леви. У нас багато левів, і вони кожен на своєму місці є вожаками. Коли ти дивишся єдину кнопку, то збірна солянка «речників», які не дотягують до одного Левітана, вже перемогли.
На фронті ситуація вкрай важка і напружена. Важкий стан справ і в економіці. Паливна криза. Продовольча криза. Але хтось в цей час говорить про дострокові парламентські вибори, президентські вибори, міряються рейтингами. Які рейтинги? Країна має вижити і перемогти. І тут, власне, не потрібно ділити суспільство на людей з 95 кварталу, а інші- вороги. Хочу сказати, що рейтингами мірятися потрібно після перемоги. Здобувати славу і підтримку потрібно зараз на фронті, в економіці, волонтерстві, в усьому тому, що сприятиме перемозі.
Я вже говорив, що Україна має перетворитися на спис, де вістря – це ЗСУ, а древко – весь український народ. Тоді ворог буде знищений. Через це посадовцям необхідно забути поняття «свій»-«чужий», забути, хто «облизує» і «хто допомагає, вказуючи на недоліки». Тому що загроза для України є неймовірною. Зараз вкрай важливо на кожну ділянку призначити ефективного управлінця. Бо неправильно, коли бригади Тро очолюють колишні заступники воєнкомів, а бойові полковники з величезним досвідом воюють на майорських посадах. Це нечесно. Неправильно, коли обласними воєнними адміністраціями керують люди, які добре вміють тільки «стібатися» у фейсбуці й на телевізії. Неправильно, коли міністерські посади очолюють люди, які поняття не мають про системне управління. Неправильно, коли Кабінету Міністрів фактично не існує і коли про нього навіть не згадують.
Питання навіть не в посадах – сьогоднішніх чи майбутніх. Питання – бути чи не бути Україні! Питання в тому, скільки життів українців буде збережено до перемоги. Тому без ефективного управління людьми, які знають «що і як робити», «як досягати успіху», – не обійтися. Без лідерів – «левів» на чолі стада левів, війну не виграти. А рейтинги, вибори, – це після перемоги. Роздавати інтерв’ю, виступати перед парламентами за заготовленими спічрайтерами промовами, – це лише видима частина айсберга системи управління. Про те, що відбувалось до війни, не згадуємо, поки що. Є час на спокуту і відповідальність. І буде День перемоги у народній війні.
На фото – український руфер Павло Ушивець (Григорій Mustang), який 20 серпня 2014 перефарбував зірку на висотці в Москві й встановив український прапор.
