8 травня припадає річниця об’явлень святого Архангела Михаїла на горі Ґарґано в Італії, що сягають корінням V століття. Зараз в Україні точиться і духовна битва, у якій могутніми союзниками для нас є ангели, а особливо Архангел Михаїл – покровитель України та нашої столиці.
У воєнний час кожен по-своєму хоче допомогти українським солдатам, тому у своїх молитвах звертаємось до святого Архангела Михаїла – верховного командувача (архістратига) Божого війська супроти нечистих сил. Його вважають покровителем воїнів, які борються за правду. В нашому краї завжди шанували святого Михайла, тому багато храмів, скульптур і зображень присвячені цьому святому.
Однією з найяскравіших пам’яток і найдавніших храмів міста Збаража є римо-католицький костел святого Антонія, що входить до комплексу монастиря оо.Бернардинів, пам’ятка архітектури ХVІІ ст. – один із сакральних об’єктів Національного заповідника «Замки Тернопілля». У 1750 р. в костелі працював львівський різьбяр Антон Осінський, автор декору дев’яти вівтарів та цілого ряду дерев’яних скульптур, що знаходилися в головному вівтарі. В храмі було ще дванадцять бокових вівтарів.
І хоча окремого вівтаря Святого Михаїла не було в храмі проте у вівтарі Святого Йоана з Дуклі зверху над головною іконою було розміщене зображення Архангела. Вівтар був перенесений із парафіяльного костела 1789 році та розміщений в північній боковій наві під вікном поближче до музичного хору, а саме біля входу у підземелля. Він мав одну центральну вісь і дві пари колон та мав велику схожість з вівтарями роботи Антона Осинського, правдоподібно був виготовлений учнями його школи. Даний вівтар мав дві дефекації (присвята), біля нього молилися також і до Архангела Михаїла. В францисканських монастирях часто зустрічалася така традиція коли один вівтар був присвячений двом святим, тому деколи парафіяни його так і називали – вівтар святого Михаїла. Після реставрації у 1836 році зверху над головної іконою Святого Йоана була вміщена заслонка в багато орнаментованій рамі, яка завжди закривала головний образ і тільки у свято Йоанна з Дуклі заслонка відкривалася. Святий Михаїл був зображений, як молодий юнак у військових обладунках з мечем і щитом в руках. Вівтар Святого Михаїла згадується у книжці Т.Шляського «Збараж в минулому». Він був знищений в сер. ХХ ст., тільки згадки і описи зображення зберігаються у пам’яті парафіян.
Архангел був в пошані як у східній так і в західній церковній традиції. Під його патронатом було побудовано багато храмів і наша провінція, до якої належить монастир оо.Бернардинів також має його своїм покровителем.
У календарі Східної Церкви, поряд із христологічними та маріологічними святами та днями пошанування святих, окрему увагу відведено вшануванню ангелів, де першість належить архистратигу Михаїлу. Його вважають покровителем воїнів, які борються за правду, а також захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Чимало діянь архангела знаходимо у Святому Письмі, зокрема, у книзі Об’явлення говориться про бунт ангелів на небі та перемогу над Люцифером, де Михаїл став на чолі усіх ангельських сил, тому й величають його воєначальником Божого війська – архистратигом. Ім’я Михаїл перекладається з давньоєврейської «Хто, як Бог?» – саме з таким кличем виступив архистратиг до бунтівних ангелів в оборону Єдиного Бога, обстоюючи Його божественне верховенство.
Іконографія св. архистратига Михаїла є надзвичайно цікавою та різноманітною. Згідно з візантійським каноном, архангела Михаїла зображали з терезами у руках, або ж у військових обладунках зі списом чи мечем, тому що й після перемоги у битві з сатаною Архистратиг не перестає боротися за славу Бога і за справу спасіння людського роду. Цей небесний заступник є одним із найчастіше зображуваних святих на українських іконах, про що свідчить велика кількість збережених пам’яток.
Іконографічне і скульптурне зображення Святого Михаїла зустрічається майже в кожному храмі нашого міста і околиць, подаємо найцікавіші зображення з різною атрибутикою.
Наталія Ганусевич
мол.науковий співробітник
Національного заповідника
«Замки Тернопілля»
Ікона Св.Михаїла з церкви с.Кобилля
