Подільські пояси на ретро малюнках

Сьогодні нашим читачам хочемо показати малюнки із подільськими поясами на малюнках.

Український народний одяг зверху оперізується поясом. Пояси бувають шовкові, вовняні та бавовняні. В Іпатіївському літописі під роком 1288-м згадується про золоті та срібні пояси князя Володимира і його батька.

За козацьких часів в Україні були поширені шовкові пояси, що їх тоді привозили з Персії та інших країн далекого і близького Сходу.

Вже в ХІХ ст., як безпосередні зв’язки з Персією припинилися, у козаків були поширені т. зв. каламайкові пояси, що їх виробляли з міцної шовковистої тканини. Пізніше каламайкові пояси уступили місце червоним волоським поясам, що були гарні на вигляд: по темно-червоному тлі вздовж вплетені вузенькі смужки найрізноманітніших барв.

Щодо кольорів, то червоні і зелені пояси носили молоді та середнього віку люди, а старі воліли чорні плетені. Особливо елегантними серед сільського парубоцтва вважалися зелені пояси з довгими китицями. Були і білі пояси. Вони ткалися з білих ниток, а на кінцях мережилися червоними та синіми нитками.

Пояси були довгі, до десяти, а то й дванадцяти «ліктів», з китицями на кінцях.

Підперізуючись поясом, чоловіки та парубки обвивають собі стан навколо по кілька разів, а кінці пояса підтикають так, щоб краї його з китицями звисали до низу. Існує два способи підперізування поясом: «по-селянськи», з китицями, що звисають з обох боків, і «по-козацьки», коли обидва кінці звисають з одного боку. Поясом підперізують шаровари поверх очкурні, а також верхній одяг: жупан, свиту, а іноді й кожух (текст із видання: Воропай О. Звичаї нашого народу. Харків. 2005. С. 467–471).

т

Джерело: https://www.facebook.com/dnabb.org

Тетяна Яцечко-Блаженко

Підписи

1. І. Гончар. Молодий і молода з південного Поділля. 1977 р. Світлина листівки з видання: Українці в малюнках Івана Гончара. Київ. 2011.
2. Крайки (пояси). 1965–1973 рр. Світлина з видання: Художні промисли України. Київ. 1979. Іл. 28.

Читайте нас у Google News

Читайте нас у Telegram