Вербна неділя – одне з найважливіших християнських свят, яке відзначається за тиждень до Великодня. У цю дату віруючі згадують вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Це було за кілька днів до його страждань в ім’я людства.
Православні віруючі ходять до церкви, освячують вербу і проводять різні ритуали, щоб зміцнити здоров’я.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Цього року священна дата випала на 17 квітня – за тиждень до того, як настане ще одне важливе свято – Великдень 2022. В цей час вже йде Великий піст – найсуворіший піст в році.
Дерево верба вибрано невипадково – гілочки символізують пальмові, якими іудеї вітали Ісуса, коли він входив до Єрусалиму. Враховуючи те, що на території України пальми природним чином не ростуть, їх замінили на вербу, як символ нового життя і пробудження після довгого сну.
В час війни з московськими загарбниками, під час військового стану, в Теребовлянській ПЦУ Св. Рівноапостольного князя Володимира, де настоятелем храму є обласний декан, декан Теребовлянського деканату, митрофорний протоієрей отець Володимир Якубишин, після Святкової літургії були проповіді отців та освячення вербної лози. Діло в тому, що службу Божу в цьому році та цього дня правили два священики, обидва й мали проповіді та разом освячували гілки верби, які принесли до храму парафіяни. Другий отець – це отець Миколай Щуцький, який родом з Теребовлі, але постійно до війни проживав в м. Нова Каховка Херсонської області. Як він повідомив, йому з родиною вдалося покинути місто із зони бойових дій вже через тиждень після початку війни з московитами, але, слава Богу, до окупації міста північними нападниками. Нині він із своєю сімʼєю мешкає у родичів. Та не лише один отець Миколай прибув до Теребовлі, православна парафія тимчасово виросла значно й за рахунок людей, які покинули свої житла з інших зон бойових дій.
Тож, нині два отці мають багато роботи із збільшеною парафією, але не лишають без уваги ні одну людину, кожній з них приділяють неабияку увагу, спільно надають всілякого роду посильну допомогу.
Під час проповідей отці згадували відвагу українських воїнів по захисту України, велику боєздатність ЗСУ, а також значну роботу центральної та місцевої влад у цей тяжкий час. Під час освячення верби отець Володимир окроплював гілки та парафіян святою водою, а отець Миколай в той час злегка за традицією бив вербою та промовляв: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень».
Крім того, отець Володимир наголосив: «У цей тяжкий час для всього українського народу не слід святкувати гучно, а лише відзначити та воздати шану Господу нашому. До того ж – ще йде самий строгий піст у році й потрібно дотримуватись всіх християнських заповідей і найбільше в думках та допомагати всіляко ближньому. А зʼївши бруньку верби, можна на цілий рік вберегтися від простудних захворювань і, зокрема – горла. Зберігайте нині освячену вербу до наступного року».