Що ж це за комахи? Ви напевно здогадалися відразу, це бджоли, яких людина одомашнила здавна. А чому вони патріотичні читайте нижче, також коротке інтервʼю з бджолярем.
Так стверджує бджоляр з Теребовлі з більш як сорокарічним стажем Андрій Гумницький. Ось, що він розповів про своїх бджіл: «Я починав з двох вуликів, а нині в мене є 15 їх. Це не дуже багато, але для своїх потреб вдоста. Ротовий апарат у бджіл та і вся голова, якщо уважно придивитися, мені нагадають форму тризуба. Тому я їх називаю патріотичними. Коли займаюсь, доглядаю цих гарних комах, то в серце приходить спокій, не помічаю як час проходить».
Перегляньте також:
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
- YAKTAK виступить у Тернополі з додатковим концертом
Коротке інтервʼю з бджолярем
– Розкажіть як ви доглядаєте комах.
– Після зими необхідно чистити всі вулики, щоб комахам добре жилося і працювалося, а влітку вивозити для збору меду. Цього року я відкривав вулики 10 березня, в той день було досить тепло. За минулий сезон зібрав більше 300 л меду. Ще заготовляю прополіс, але лише для своїх власних потреб. Особисто мені подобається найбільше весняний мед з різноцвіття.
– А що ви пишете в якомусь журналі поряд з пасікою?
– Це мій спеціальний журнал, в ньому я з року в рік записую, наприклад, таке: коли зʼявляється в тому чи іншому вулику молода матка, коли вона зачервила, коли йде до трутня, коли підгодовував бджіл тощо.
– Розкажіть про бджолину матку.
Читайте також
– Матка все життя знаходиться у вулику, а вилітає тільки для запліднення або в період роїння. Вона відкладає щодня до 2500 яєць. Тривалість життя матки без бджіл складає 2-3 дні, у сім’ї — до 5 років і більше. Тому, що без робочих бджіл матка гине, вони її годують і зігрівають. Найвища плідність матки припадає на перші 2 роки життя. На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготовлених бджолами чистих сотах. Вона всуває голову в кожну соту, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває в соту черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене. Після вироблення верхньощелепними залозами матки феромону (маткової речовини) бджоли знають про присутність матки у гнізді. Як тільки ця речовина перестає надходити бджолам, вони стають неспокійними й починають закладати маточники на личинках робочих бджіл. Справа в тому, що матка і робоча бджола вирощуються з однакового заплідненого яйця, і в перші три дні личинки одержують однаковий корм — молочко. Але потім личинка робочої бджоли одержує суміш меду з пергою (кашку), а личинка матки – молочко. Тому бджоли вільно можуть виростити матку з личинки робочої бджоли (1-3 дні).
– Відомо, що пасічники деколи підгодовують бджіл, а як пʼють бджоли?
– Звичайно пʼють, як і всі живі створіння – або дощову воду в природі, або із спеціальних пійл-коритець. Я маю біля пасіки декілька камʼяних коритець, які наповнюю водою і зверху повкладав патички, щоб бджола мала де сідати під час водопою.
– Що цікавого розповісте з поведінки бджіл?
– Перед дощем, грозою комахи стають агресивними, а в добру погоду вони спокійні. Спостерігав бджіл, яких дощ застав під час польоту чи роботи. Тоді вони ховаються під листки, а якщо є поблизу соняхи, то під їх суцвіття, там їх бувало найбільше. Ще не раз спостерігав як бджоли тнуть один одного, тобто це справжні бої у них за харчі. Діло в тому, що комахи колективні й у них немає мого, твого, все спільне. Та, коли з якось причин бджоли з одного вулика зазіхають на харчі з іншого, то й виникають такі битви. Це дуже погано, бо так їх багато гине.
– А що бджоли роблять вночі?
– Сплять, зрозуміло. Але в той же час колективно регулюють стабільність температури у сімʼї теплом своїх тіл.
Про бджіл вже написано та сказано чимало, їх людина добре вивчила, проте й досі трапляються незрозумілі випадки у їх поведінці. А доброту комах люди здавна використовують і дуже за це вдячні своїм друзям, складають про них казки та легенди, пишуть вірші та байки. Проте як врятували бджоли теребовлянців в середині 17 століття під час навали на їх замок татарських орд є легенда. Якщо коротко то було все так. Палало місто в облозі, стогнали поранені, закінчувалися харчі. Настала особлива скрута. Тоді хтось порадив скинути на голови напасників дуплянки із бджолами. Важко було прощатися пасічникам зі своїми бджолами-трудівницями. Та справа вимагала цього. Поважні діди виносили пеньки на мури фортеці, а молоді, дужі хлопці, кидали їх в найбільшу гущу ворожого війська. Розлючені комахи літали над ординськими таборами і безжалісно жалили всіх підряд, особливо коней. Так і подалися нападники геть від мурів Теребовлянської фортеці.
Нині, під час московсько-української війни, з розповідей очевидців, подібне було також на фронті.
А ще в деяких бджіл пана Андрія під час їх фотографування виявилися блакитні очі. Можливо то просто синє небо так відбилося в бджолиних очах. А ще можливо, що ці бджоли є нащадками бджіл ще з часів князя Василька Теребовлянського, адже пан Андрій мешкає на одному із схилів Замкової гори, на якій і досі красується мурована фортеця.
Віктор Аверкієв
