Ні для кого не таємниця, що у комуністичному Китаї із свободою слова ситуація так собі. Через великий вплив російського телебачення погляди на війну в Україні дуже суперечливі. Та на варті інформаційного фронту стоять українці, котрі, оперуючи беззаперечними аргументами, доносять правду до своїх китайських друзів. Одна з них – наша землячка кременчанка Світлана Дзюма-Чан, яка уже понад 8 років живе у Піднебесній.
Волонтерська організація Громада, до якої входить і Світлана, займається не лише збором гуманітарної допомоги для ЗСУ та українців. Наші земляки ведуть у Китаї й потужну інформаційну кампанію, розповідають правду. І є уже перші успіхи. Днями президент Китаю Сі Цзіньпінь назвав війну війною, а не операцією, як заявляв раніше.
Перегляньте також:
- На Донеччині загинув тернополянин Микола Головенко
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Світлана розповіла, як відкривають очі китайцям.
– Допомоги на сотні тисяч юанів (1 юань – 4,65 грн – авт.) Громада зібрала та передала на ЗСУ та сім’ям вимушених переселенців. Термобілизна, алюмінієві плащі, турнікети. Це все їде у Польщу, там розподіляється і буквально за 2 дні вже в Україну. Волонтерська спільнота українців в Китаї об’єднує людей різних професій. Вони мають свої спільноти у соцмережах, з допомогою яких спілкуються, – каже Світлана.
– Як твої китайські друзі ставляться до війни в Україні? Що говорять?
– У Китаї думки щодо війни в Україні розділилися. Днями президент Китаю вперше назвав речі своїми іменами та визнав, що в Україні справді війна. Вперше через Червоний хрест надіслана гуманітарна допомога.
Сподіваюся після цього ще більше китайців буде на нашому боці. Ми намагаємося доносити правдиву інформацію до місцевого населення. Ми накладаємо китайські титри на виступи президента України. Нас підтримують багато китайців. Відео, які я особисто поширюю набирають мільйони вподобань, тисячі коментарів з підтримкою. Тож ми впливаємо на суспільну думку.
Після кожного звернення президента, найдосвідченіші перекладачі накладають титри, щоб ми могли поширювати правду.
Спочатку навіть мій чоловік не до кінця розумів, що відбувається. Тепер він уже сильно мене підтримує. Він сердиться, коли китайці дивляться і довіряють російським новинам.
– Мабуть, ваша робота дещо ускладнюється особливостями державного устрою у Китаї?
– На жаль, тут заборонені мітинги. Але знайшовся один відважний китаєць, який вийшов на вулицю у Шанхаї з українським прапором. Не знаю, яка його подальша доля.
Наше українське посольство наголошує на тому, аби ми уникали різних зібрань, навіть, якщо нас провокуватимуть. Було навіть таке, що деякі особи (очевидно з російського боку – авт.) пропонували заплатити за те, що українці вийдуть на мітинг. Але ми не піддаємося на ці провокації.
Зі свого боку китайці, які живуть зараз в Україні, теж доносять правдиву інформацію про події до своїх земляків.
– Як ти відреагувала на жахливу новину про початок війни? Адже ти далеко від свого дому, де залишилися твої рідні – мама і брат.
– Перші дні війни в мене була істерика, і досі на заспокійливих. Ми попередили вчительку Михайлика, аби не задавали жодних питань про війну синові, не хвилювали його. Тож у школі за цим стежать.
Світлана, як і багато українців за кордоном, робить усе, що у її силах, аби наблизити перемогу України у війні. Вона щиро вірить, що незабаром це пекло скінчиться, а вона у рідному Кременці зможе обійняти своїх рідних.
