Зустріти сьогодні людину, яка просто так усміхається… Хоча, насправді, це природно і так мало би бути завжди, між тим… Як сьогодні довкола не вистачає доброго слова, доброго вчинку, доброго погляду, доброї події, ну, і, звісно, доброго гумору. Бо їдкого, злісного, саркастичного, хоч греблю гати. Тому нова книжечка доброго гумору Віктора Насипаного «Добра дитина» («Підручники і посібники») – як бальзам на душу і серце. А тим більше – шкільний гумор.
Тема, яку виокремив і зібрав автор (редактор письменник Володимир Кравчук), йому добре знайома, адже за фахом він філолог, вчителював у ЗОШ №25. Довгий час працював на різних посадах у медіа-корпорації «RIA», на радіо «НІКО FM», «РЕТРО FM», «ЛЮКС FM». Зараз продовжує трудову діяльність на підприємстві ТОВ «СЕ Борднетце – Україна». У його творчій течці кілька книг гумору і поезій («Спішу читати тишу» (2003), Буває…» (2011) та «Краєм вуха» (2013). Багатьом читачам вже знайома творчість Віктора Насипаного, адже часто твори він друкує у журналах, альманахах та газетах. Поет активний учасник товариства літераторів, яке діє при ТОО НСПУ. Тим часом, усміхніться на здоров’я, цитую: «Якось доня свого татка дуже здивувала:/ – В нас корупції багато чи, татусю, мало?/ Що воно таке, цікаво? Поясни це, тату./ Бо про неї всі говорять. Чую досить часто./ Батько довго-довго думав, як сказати ліпше./ Про корупцію дитині роз’яснить простіше: / – Щоб тобі щось добре дали, більше грошей, Ксеню. /Треба іншим певну суму класти у кишеню./ – Значить, татку, вдома в нас корупції немає, – / Ми в кишеню не кладемо. З неї лиш виймаєм» («Корупція»). Ну, а як вам ось ці рядочки? «Нині каже батько: – Сину!/Ти чому постриг чуприну?/ – В нас же новий вчитель, тату./ Ще не знає, як всіх звати./ Тільки- но почне питати, –/ Враз мене: – Ану, патлатий,/ Першим йди відповідати» («Причина»). І ще один віршований гумор: «– Скажи, Васильку, нам, будь ласка, / Який ти висновок зробив? /Чого тебе навчила казка?/ Кого ти більше полюбив? /– Якісь нехитрі, безпорадні/ Бабуся з дідом в казці тій./ Якби спекли хлібець квадратний, – /Хіба ж тоді від них він втік?» («Висновок»). Не можу не процитувати вірш «Добра дитина», який і дав назву згаданій гумористичній збірці: «Йдуть додому вже під вечір тато й доня Іра: /– Важко бути нам в садочку, – та зітхає щиро. – / Я весь день тебе чекала. Щось спитать хотіла./ Може, зробимо з тобою, татку, добре діло?/ Враз мала спинилась Іра, шепче щось татусю: / – Хочу кілька гривень дати тій бабусі./ – Ох, яка ж ти в мене, доню, щира і мудренька!/ Тільки я чомусь не бачу, де ота старенька?/ – Там, за тим будинком, тату, – ледве чути Іру, – / Коло неї скриня повна ескімо й пломбіру».
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Принагідно згадується мені святий Томас Мор, який у своїй молитві просив у Бога про добрий гумор. Ось вона: «Господи, дай мені здоров’я тіла і добрий гумор, щоб я міг його зберегти. Дай мені, Господи, просту душу, яка зможе визнати скарбом все, що добре, і яка не злякається образ і зла, але радше знайде спосіб, щоб привести все до ладу. Дай мені душу, яка не знає нудьги, бурчання, зітхань, плачу, і не дозволь, щоб я занадто турбувався невдахою, яка зветься «я»…». Усміхайтесь частіше, бо усмішка – це візитівка нашої душі!
