Шоумен з Тернополя Сергій Притула закликає підтримати проект, який популяризує науку і показує, що наука – дійсно цікаво і захопливо. Тернопільський Сірий розповів, що автор проекту довго шукав зустрічі, а уже під час розмови з’ясувалося, що вони – земляки. Про це притула написав на своїй сторінці у Facebook:
«Знайомтесь – Богдан, Марина і Каталіна.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
Люди, які змінюють світ на краще!
Близько двох років тому до мене в особисті повідомлення постукався один парубок із проханням про особисту зустріч, мовляв, є одна ідея, якою він хоче зі мною поділитися. Часу у мене не так, щоб аж дуже багато, тож я попросив його викласти ідею у переписці.
Хлопець був наполегливим, написав, що розмова піде про науку, але у листі він не зможе занурити мене у всю глибину питання і що навіть 20хв особистого спілкування будуть набагато ефективнішими, аніж довготривала переписка.
Я ще кілька разів спробував пояснити парубку, що спіймати мене для цієї розмови – це марна справа і «напиши все, що хочеш сказати», але він не здавався.
І, забігаючи наперед, хочу сказати, що я дуже вдячний йому за те, що він жодного разу у переписці не згадав, що родом зі Збаража. І що його батьки живуть десь в межах 1 км від моєї мами. Бо тоді наше спілкування різко припинилося б. Те, що дуже критично сприймається мною – це спроби «пробити» якусь ініціативу, мотивуючи це не важливістю чи корисністю ідеї, а «земляцтвом».
Коротше… після кількох місяців віртуальної тяганини я вирішив, що така активність, як мінімум заслуговує на повагу. «Маякнув» хлопцеві, що у такий-то день я буду у Львові і у мене там буде вільних 30хв для розмови.
Приїхав.
Тими 30хв Богдан скористався максимально!
Наука – це цікаво. Але, зачасту, її сприймають, як щось складне, сухе, для вузької аудиторії. А можна ж зробити так, щоб вона стала частинкою повсякденного життя. Щоб молодь цікавилась нею. Щоб ця цікавість переростала в залученість. А залученість у вибір майбутньої професії.
Майбутні генії генної інженерії чи астронавти не народжуються такими, а стають такими завдяки сукупності факторів. Один з яких – інформаційне середовище, у якому вони зростають.
Перед мною сидів молодий хлопець, який щиро вірив у те, що науку можна зробити поп-культурою, в хорошому сенсі цього слова. Себто, доступною для широких мас, а не тільки для когорти тих, хто сприймає її виключно академічно.
Щирість!!! Це те, що я навчився бачити у людях!
І я повірив цьому хлопцеві. Що він може зробити те, про що говорить.
Грошей він у мене не просив.
Попросив щось дорожче – репутацію.
Так я увійшов до наглядової ради новоствореного проекту.
Не втручаючись у редакційну політику я, дистанційно, слідкував за потугами новоствореного ресурсу. Бачив старання. Бачив, як https://www.nauka.ua/ стає платформою де акумулюється цікава наукова інформація, переклади з наукових ресурсів зі всього світу, як молоді українські вчені стають авторами цікавих статей. І, зрештою, вирішив підтримати проект не тільки морально, але й фінансово. Перед цим я прозондував середовище своїх донорів з патреону на предмет підтримки освітніх проектів. І там не було жодної людини, яка б виступила проти. Хоча, профіль роботи мого благодійного фонду, був, зазвичай, трохи у іншій царині.
Як наслідок, з першого кварталу цього року ресурс Наука.юа почав, щомісяця, отримувати 15 000 грн на розвиток. Цих коштів вистачило на роботу двох редакторів, які, спільно з Богданом, забезпечили своїх читачів великим обсягом цікавого контенту.
Українською!!!!!!!!!!
Мій фонд не може підтримувати цей чудовий проект вічно, є багато інших напрямків, які потребують допомоги. Своє «плече підтримки» я, спільно з жертводавцями на патреоні, вже підставив. Тож, зараз, я пишу цей допис для того, щоб цей ресурс підтримали ВИ! Підпишіться на них у ФБ https://www.facebook.com/nauka.ukraine ! Задонатьте трохи коштів! Зробіть добру справу. В Україні вкрай мало подібних ресурсів!
P.S. Кілька тижнів тому прийшов додому після роботи. Зайшов у кімнату до сина. Дмитро щось гортає у телефоні. Бачу, що на екрані якийсь контент, який не зовсім корелюється із вподобаннями середньостатистичного хлопця під 13 років. Питаю, мовляв, що там вичитуєш? Каже: «підписався на прикольний ресурс в телеграмі, цікавий контент по фізиці, хімії, астрономії».
Як виявилось, наука.юа.
В цей момент я зрозумів, що в свій час доклався до появи чогось хорошого. Бо якщо підліток у 13 років залипає не на відоси моргенштерна чи ще якусь дичину, а на наукові статті, то все ми робимо правильно!», – пише Сергій Притула.
