Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, що в Кровінці поблизу Теребовлі, виповнилося сто років. Її зображення парафіяни вишили на фелоні, який освятили під час урочистого богослужіння 14 жовтня.
Історія створення цього фелона — це історія про силу духу, віри і молитви. Бо незважаючи на те, що саме перед початком роботи головна вишивальниця втратила зір на одне око, їй із Божою поміччю та за підтримки односельців вдалося втілити задумане.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ідеться про 83-річну Олександру Андріївну Легку — доньку оунівця з Кровінки Андрія Чорного, велику патріотку, котра з 1947 по 1965 роки відбувала заслання у Забайкальському краї. Саме там захопилася вишиванням і стала дуже чутливою до всього, що пов’язане з Україною.
Пані Леся служила протягом останніх тридцяти років старшою сестрицею при церкві. Разом із сусідкою Ганною Перлак рясно прикрасила її вишитими рушниками, хоругвами. Жодної копійки з церковної скарбниці жінки за свою працю не взяли. Усі матеріали парафіяни теж купували власним коштом.
Створили вишивальниці й два фелони — у жовто-блакитних кольорах і з кетягами калини. Торік задумали третій. «Наш місцевий художник Михайло Яремко сфотографував церкву, а потім намалював і переніс зображення на міліметровий папір, — розповідає Олександра Андріївна. — Жіночки купили білосніжну тканину… Все було готово, але торік у липні, коли я вже мала братися до вишивання, раптово перестала бачити на око. Син і племінниця повезли мене на обстеження. Тридцятого липня я почула свій діагноз — відшарування сітківки. Лікарка сказала, що це не лікується».
Читайте також
І Олександра Андріївна почала вишивати одним оком. Так важко хрестики їй іще не давалися ніколи. Проте вона не зупинялася. Поруч були добрі сусіди й сестриці. Підсобити з вишиванням не могли, зате допомогли зібрати на городі врожай.
«Усю зиму щоранку до мене приходив Михайло, — пригадує пані Леся. — Як до себе додому. Дивився, де я помилилася, засиляв голки, рахував, чи всі є, чи не розгубила. Я жалілася йому, що не витримаю, а він мені не давав упасти духом. «А я витримаю, — казав, — і буду приходити, скільки треба». Дуже вболівала за мене Маруся Нитка, теплий борщ приносила, бо я навіть у хаті не палила і нічого не варила. Тільки вишивала».
Праця над фелоном тривала з торішнього липня до вересня цього року. Олександра Андріївна таки вишила його і єпитрахиль, а дрібні фрагменти облачення — нарукавники, серветки, стихар і пояс — Галина Юркевич.
І ось 14 жовтня парафіяни Кровінки співали осанну Пресвятій Богородиці за щастя святкувати 100-річчя рідної святині. Літургію очолив декан Теребовлянського деканату, митрофорний протоієрей, настоятель храму Святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ отець Володимир Якубишин. Йому співслужили настоятель церкви-ювілярки Андрій Чупровський у новому облаченні, а також священники з Лошнева, Сущина, Дружби і Гумниськ.
Фото Андрія ЛЕГКОГО.
