У її творах присутнє невидиме сяйво Божої любові до світу

З цією юнкою я познайомилась у районній Козівській бібліотеці. До цього часу нічого не знала про неординарну творчість обдарованої дівчини. Мабуть все тому, що талановита козівчанка Діана Стефанів дуже скромна і мовчазна. Маючи великі випробування у житті (через стан здоров’я), для багатьох, хто її знає, стала взірцем добролюбства, милосердя, сили духу, волі. Велику підтримку має від найрідніших – люблячих батьків. У багатьох випадках замість неї говорять її вірші. Вони нікого не залишають байдужими. Почувши у Козові її озвучену поезію, не можу залишитись осторонь…

Розповідає соціальна працівниця благодійного фонду «Світ дітей», який діє за підтримки Міжнародної канадської організації Челіс, Оксана Івашків:

• Кілька років тому благодійний фонд почав опікуватися Діаночкою, надаючи їй посильну допомогу. А сьогодні вже й сама Діаночка є допомогою і підтримкою, прикладом сильної віри і незламності духу для благодійного фонду. Коли Господь посилає людині випробування, багато хто занепадає духом,  озлоблюється на увесь світ, іноді навіть вимагає у Бога якісь пояснення. І лише вибрані – сильнішають духом і вірою, а їхні серця сповненні неймовірною любов’ю і милосердям. Такою вибраною є і наша Діана. Випробування не зламали її. Вона – працелюбна, світла дівчинка із відкритим серцем і глибокою душею. Дуже важко мріяти, коли ти обтяжений важкою хворобою. Але Діаночка відважилась мріяти! Попри всі болі і страждання, пов’язані із хворобою, Діана дивиться на світ щиро і з надією, розкриває свою душу і переживання на аркуші паперу. Діана пише свою першу повість «Червоні троянди кохання», а її маленька мрія була – побачити свою повість надрукованою. На Свято Миколая вона здійснилася. Це надихнуло ще більше і вже через рік до друку другої повісті «Мерехтливий вогник дружби» долучилися діти, які взяли участь у художньому оформленні книжки. Ці книги стали найціннішим подарунком для Діани. І хай вони не надруковані у якомусь відомому видавництві, але створені з любов’ю і найщирішими намірами. Часто називаю Діану Дюймовочкою. Але ця схожість Діани продиктована не її маленьким зростом, а її характером і душевним наповненням. Діана, як і Дюймовочка – працелюбна, добра, світла, щира і мила. Казкова героїня своєю добротою і піснями рятувала і оточуючих, і себе. Так само й Діана своїми творами проливає ніжне сяйво у буденному житті і зачіпає серця оточуючих своєю ласкою, любов’ю і вірою в краще майбутнє.

Зараз у Діани є мрія – спеціальна комп’ютерна  аудіпрограма, яка дозволить не відчувати якихось фізичних обмежень і стимулюватиме у її самореалізації. 

 ***

 ЛЕЛЕКА

Лелеко, лелеко, куди ж ти літав?

В яких краєвидах ти вже побував?

Що бачив, що чув? Ти мені розкажи,

де в світі найбільше земної краси? 

Де є ще такі ось степи та поля,

як наша казкова, чудова земля?

Зелені ліси та пахучі луги,

кручі, рівнини й квітучі сади…

Полонини, трембіти і бистрі річки,

туманні долини й круті береги.

Кришталеві озера й грайливі струмки,

гори Карпати, Дніпро і ставки.

Де ще в лузі зеленім калина росте,

у пишній сукенці, коли зацвіте?

Немов наречена в весільнім вбранні,

стоїть білосніжна, сміється весні!

Чи біля калини, десь б’є джерельце,

хлюпоче вода, течія вдаль несе?

Омиває усе на своєму шляху

та лагідно пісню дзюркоче свою.

Ця пісня безмежна, немає кінця,

і лине вона в саме небуття.

Весела мелодія ніжно бринить

і в небо злітає до райських пташок!

Лелеченько, любий, скажи-но мені,

де є ще такі дива чарівні!?

Всміхнувся лелека, змахнувши крилом,

на обрії глянув, що ген за селом.

“Багато я бачив краси в чужині,

там квіти не пахнуть, як тут, навесні.

Цей пролісок перший, веселка, роса,

в якій відбивається вся ця краса.

Як у верби відкриваються диво-бруньки, 

лиш тоді  відчуваю я подих весни.

Квіточку кожну, що сходить з землі,

десь в чужині так бракує мені.

Оживає природа, навкруги все привітне,

кожна рослинка серцю так рідна.

Природу любіть, не руйнуйте її,

країна найкраща – своя на землі.

Лиш про шану й любов, 

хай вам серце говорить,

бо створіння Господнє

ніхто не повторить! “

І, вдихнувши повітря на повнії груди,

понісся лелека з добром поміж люди.

 Діана Стефанів