Упродовж століть, між Україною та Польщею розвинулися складні взаємозалежності, аж поки останні геополітичні події та зростаюча роль Росії в регіоні не призвели до поглиблення співпраці між двома країнами, зміцнення їх солідарності, не ігноруючи при цьому їх відмінностей.
Польща й Україна мають сотні років спільного минулого, і, на жаль, воно було непростим, а часто й трагічним. Однак, визначальним в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а саме століття мирного співжиття та спільна праця. На сьогодні не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин. Проте нас несподівано накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана російськими спецслужбами. Не важко здогадатися, що від екскалації історичних суперечок не може виграти ні Польща, ні Україна, що користь від цього може одержати тільки одна сторона – Росія.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Інші питання, які впливають на сучасний польсько-український порядок денний, — це енергетичні відносини, відновлення територіальної цілісності України, розвиток транскордонної інфраструктури, інтеграція України до європейських та трансатлантичних структур та пом’якшення наслідків пандемії COVID-19 (Польща знана з продажів великої кількості вакцин Україні та вакцинації громадян України на її території, зокрема робочих мігрантів під час перетину кордону). Також варто підкреслити, що станом на 2020 рік, Польща стала третім за величиною торговим партнером України (після Китаю та Німеччини).
Окремо слід згадати роль Польщі в інавгураційному саміті Кримської Платформи (започаткований Україною механізм повернення анексованого півострова до її суверенітету шляхом координації зусиль її союзників) та урочистому параді, присвяченому 30-річчю незалежності України. На обох заходах, які відбулися 23-24 серпня 2021 року, Польщу представляв президент Дуда. Під час саміту, польська сторона підтримала необхідність подальшого тиску на Росію та ретельніший моніторинг її діяльності на півострові. Під час параду незалежності, польські війська пройшли разом з українськими вздовж Хрещатика, головної вулиці Києва, а польські винищувачі F-16 пролетіли над містом. Репрезентація Польщі на параді була одною з найпотужніших (якщо не найпотужнішою) серед всіх європейських держав.
Періодично спостерігаємо прояви псування відносини України і Польщі з боку окремих громадсько-політичних діячів, як з польської так і з української сторони. На жаль, в обидвох суспільствах були, є і будуть право-радикальні елементи, які пропагують нетерпимість до всіх інших етносів. Власне їх, здається активізовує, або й просто використовує як «корисних ідіотів», третя сторона, яка має послаблення обох країн через провокацію таких конфліктів.
Майже непоміченою в ЗМІ пройшла новина про смерть 18 серпня в Москві головного редактора німецького ультраправого журналу Zuerst Мануеля Оксенрайтера. Саме він організував підпал громадянами Польщі штаб-квартири Угорської культурної асоціації в Ужгороді в лютому 2018 року. Вже в 2019 році німецький праворадикал утік до Москви, чим, ймовірно, й видав головного замовника акції.
Офіційною причиною смерті Оксенрайтера назвали “серцевий напад”, проте очевидно, що Кремль банально усуває свідків своєї злочинної провокації конфлікту між Україною, Польщею і, в даному випадку, Угорщиною.
