Унікальність даної події полягає в тому, що молодий лелека із поломаним крилом перебуває ось вже біля року під людською опікою і став фактично членом родини господаря, який спас птаху і всіляко піклується про неї.
Такий прикрий випадок з молодим бузьком, як кажуть у нас, стався минулого року в середині літа, коли пташка перший раз вилетіла із батьківського гнізда у свій перший політ. А те лелече гніздо розташоване на стовбурі дерева біля обійстя мешканця с. Плебанівка, що за 2 км від Теребовлі, Тернопільської області, Володимира Козака, який до того ж є старостою даного села. Про це вже повідомлялося минулого року.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Цього року випадком зацікавилися Тернопільські телеканали Т1, ІНТБ та 14 травня 2021 року прибули до пана Володимира у складі – оператора Віталія Кузенко, журналістки Ольги Боднар, представників ТБ Богдана Ванчури та Тараса Савчука.
Що найперше здивувало всіх присутніх? Бузьок, якого господар так і кличе, відразу привітно поставився до всіх, навіть з цікавістю та зажадав ближчого знайомства. Ну, а як таке можливе було із птахою? Та тільки через харчування. Тож, кожен зміг дати кусень якоїсь м’ясної страви бузькові, поговорити з ним та сфотографуватись. А в раціон птахи входять, найперше, риба, як свіжа, так і морожена, ковбаса, курячі відрізки, зрозуміло й делікатеси типу шашлика та шинки. Рослинної їжі лелека не вживає. За словами господаря, птаха допомагає йому під час земляних робіт на присадибній ділянці, збирає з охотою черв’яків, комах, їх гусениць, ловить жаб та мишей. На превеликий жаль вилікувати крило птахові так і не вдалося, хоч зверталися до місцевого ветлікаря. Цього дня у бузька було ніби свято, адже він чи не вперше бачив та «спілкувався» з великою кількістю (для нього) людей, ходив за всіма майже по п’ятах. І так бідолаха наївся, що раніше строку пішов спати на своє місце в стодолі. До речі, всіх цікавило як лелека перебув зиму, витримав морози. Пан Володимир пояснив, що забезпечив птасі тепло за допомогою «червоної лампи», якою обігрівають новонароджених пацят.
Володимир Козак розповідав багато цікавого про свого підопічного й, зокрема, повідомив такі факти: «Коли в березні повернулась пара лелек, яка живе тут вже довго, то мій бузько їх вітав та з прихильністю поставився до своїх батьків. Аж ні, нічого з того не вийшло, родина не прийняла скалічене дитя, хоч і не прогнала його. Тож нині вони живуть, так би мовити, на паритетних умовах, умовах невтручання. Це прикро, але нічого, я буду і надалі піклуватися про птаху. Що радує, так це те, що бузик став нашим улюбленцем, адже в мене ще є пес Віллі та два котики». Говорячи це, пан Володимир з любов’ю дивися на бузя, який тут же підбіг до нього і, мовби як кіт чи песик, став біля ніг господаря, ще й потерся голівкою. І взагалі, птаха не відходила від свого благодійника навіть тоді, коли той давав відео-інтерв’ю телевізійникам.
Скільки років живе лелека? – Таке запитання цікавить багатьох. А живе бузько в середньому 10 років. Кожного року в кладці буває 4-5 яєць, проте дуже рідко виростає стільки ж молодих птахів. Якщо батьки не спроможні прогодувати всіх пташенят, вони можуть викидати найслабших із гнізда.
У гнізді батьків плебанівського бузька із поломаним крилом цього року є 3 чи можливо і 4 пташеняти, вони ще мають жовтий пух, маленькі. Це вдалося побачити, коли телевізійники знімали пташине гніздо дроном з невеликої висоти. При цьому батьки піднімали голови, розпускали крила й дещо скреготали дзьобами. Тобто, в них викликала тривогу нова незнайома «птаха», яка ще й дзижчала для них незвично. Товариство людей тоді було подумало: «Не дай Боже, батьки ще піднімуться в повітря й «дадуть бій» дрону». Але все обійшлося, та й не довго турбували птахів на гнізді.
Буквально на днях матеріал про плебанівського бузька вийде в новинах вище названих тернопільських телеканалів. Телевізійники зняли надзвичайно цікаві сюжети, записали розповіді господаря, а також все про головного героя – бузла. Тож, шановні читачі, не пропустіть того, ви не пошкодуєте!
Віктор Аверкієв, фото: Олег Капуста, відео автора
