Поряд з децентралізацією, яка триває по всій країні, земельна реформа має на меті допомогти селам налагодити інфраструктуру, відремонтувати дороги, побудувати лікарні, дитячі садки й школи та в цілому покращити добробут місцевих жителів. Комусь це може здатися пустими обіцянками, але пригадаймо уроки економіки: збільшення надходжень у бюджети сільських громад = покращення їх добробуту. І надходження у цьому випадку — це кошти від оподаткування й оренди земель, які переходять з державної власності у комунальну власність, і будуть збільшуватися разом із підвищенням цін на землю після відкриття ринку земель. Дата ця вже близько, а, отже, Тернопільщині потрібно готуватися до історичної події вже зараз. Пропонуємо для ознайомлення найважливіші 7 кроків, які потрібно зробити громадам після скасування мораторію на землі.
Крок перший: Зібрати та представити всі дані про землі громад
Із відкриттям ринку земель, у кожній громаді Тернопільської області має з’явитися землевпорядник чи землевпорядниця, які займатимуться вирішенням земельних питань в громаді. Саме ця людина буде відповідальна за збір та аналіз даних щодо земельних ділянок по території громади. Збирати такі відомості потрібно з багатьох джерел: у державних органах, у земельному кадастрі, місцевих відділах архітектури та екології, а також у балансоутримувачів. Коли дані будуть зібрані, включаючи дані з архівів, їх необхідно представити у вигляді електронної карти або бази даних.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ця електронна карта має бути опублікована в інтернеті та знаходитися у вільному доступі, щоб кожна людина у будь-який час могла побачити дані. Варто зазначити, що це питання не лише планування, а безпеки громадян.
Крок другий: зареєструвати право власності громади на земельні ділянки
Наступним кроком у підготовці для громад буде реєстрація права комунальної власності громади на земельні ділянки. Так, представник громади має зібрати певні документи на земельні ділянки, що передаються, перевірити їх наявність у Держгеокадастрі. Паралельно громаді необхідно отримати від орендарів відповідних сільгоспземель згоду на укладання додаткових угод до договорів у частині зміни орендодавця землі (тепер нею стає рада територіальної громади). Потім громаді необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру та підготувати клопотання про реєстрацію права комунальної власності на землю. Разом із пакетом документів подати його державному реєстратору прав на нерухоме майно. Із додатковими угодами з орендарями сільгоспземель треба звернутися до державного реєстратора прав з клопотанням про внесення змін до записів у Державному реєстрі прав із зазначенням ради громад як орендодавця землі.
Крок третій: проявити піклування про довкілля
Громадам необхідно буде позначити на карті землі, які призначені для насадження лісів та створення рекреаційних об’єктів, закладення або відновлення лісосмуг та інших полезахисних насаджень, проведення гідротехнічної меліорації, проведення консервації малопродуктивних та техногенно забруднених земель з визначенням, як такі території можуть сприяти екології у майбутньому.
Крок четвертий: визначити, навіщо громаді потрібні земельні ресурси
Із липня 2021-го набуває чинності закон про планування земель, який передбачає розробку комплексних планів просторового розвитку громад. Згідно з цим законом, стає обов’язковим розробити комплексний план просторового розвитку території громади й продемонструвати, як громада планує розпоряджатися землями.
Крок п’ятий: визначитися з цілями використання земель на найближчі роки
На цьому етапі громада визначає, який чином може залучити інвесторів через земельні ресурси. Наприклад, де можна встановити сонячні батареї, де побудувати ферму, а де розчистити та відкрити водойму для відпочинку місцевих жителів.
Крок шостий: розробити та оприлюднити електронні карти на територію громади
Громада має зібрати Робочу групу, куди входитимуть представники держави, громадськості та бізнесу. Разом із цією групою необхідно розробити карту-схему перспективного використання й охорони земель, що враховуватиме всі інтереси. Цю карту-схему та заплановані заходи необхідно опублікувати на сайті громади або іншому геопорталі, а також розмістити у приміщенні сільської ради для публічного обговорення.
Крок сьомий: підтримати земельну реформу
Зокрема, законопроєкт №2194 покликаний визначити земельні повноваження рад територіальних громад щодо власних земель, розташованих в межах та поза межами населених пунктів. Крім того, нарешті передбачається встановлення меж громад та одноразовий перехід у комунальну власність всіх земель за межами населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, які залишаться на балансі держави. Ще один законопроєкт земельної реформи — №2195 — покликаний врегулювати порядок продажу прав на земельні ділянки через електронний земельний аукціон.
Сергій Кубах, експерт, керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО наголосив:
«Робота з налагодження управління землями в громадах триватиме не тиждень і не місяць. Але саме чітке слідування цим крокам гарантує, що земельна реформа буде впроваджена повноцінно, скоріше принесе дивіденди жителям громад, які врешті-решт відчують переваги мешкання у селах — багатих і розвинутих».
Нагадаємо, що скасування мораторію на відчуження земель має відбутися 1 липня 2021 року. На цю подію українці чекали майже 30 років. Земельна реформа по праву вважається однією з наймасштабніших в країні й покликана принести позитивні зміни в економіку країни, збагатити села, покращити добробут українців та повернути Україні статус розвиненої аграрної держави.
