Штучне запліднення: Ціна та ризики

“Дитина з пробірки” – так в народі називають малюків, народжених методом штучного запліднення, або “in vitro” (“в пробірці”). 

У суспільстві досі існує чимало стереотипів навколо новітніх методів репродуктивної медицини: “вагітність та пологи надзвичайно важкі”, “дитина народжується з вадами та часто хворіє”, “і взагалі це неприродньо і проти Бога”. 

Проте реальність геть інша. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, у всьому світі до 186 мільйонів людей живуть з безпліддям. 

Тож що робити, якщо ви увійшли в це число та чи дійсно екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) таке небезпечне? 

Зоряна Купльовська з чоловіком одразу після весілля почали планувати вагітність. Обом було близько 30 років, подружжя відчувало, що готове до поповнення в сім’ї.

За перші пів року спроб Зоряна вирішила звернутися до гінеколога та здати аналізи. Вони були ідеальними – жінка здорова.

Тоді на обстеження до уролога пішов і чоловік – результати не показали вад. Але жоден із лікарів на той момент не направив його на спермограму – один із основних аналізів, які варто здати парі, що не може завагітніти.

Подружжя змінювало лікарів, клініки, але результат був один – обидва здорові, чому не можуть завагітніти – невідомо.

“В якийсь час у мене почалася параноя. Я боялася, що ніколи не матиму дітей.

Я працюю фотографинею, багато моїх клієнтів – щасливі сім’ї з дітьми та вагітні жінки. Це відбивалося на настроях.

Всі мої однокласниці мали кілька дітей, а у нас нічого не виходило”, – розповідає Зоряна. 

У пошуках шансу пара зверталася і до нетрадиційної медицини – їздили до цілительки в інше місто та пили відвари з трав десь шість місяців. Паралельно Зоряна проходила курс лікування гормональними препаратами. 

Приблизно за два роки парі все-таки трапилася лікарка, яка запропонувала зробити спермограму чоловіка (до цього причину здебільшого шукали в жіночому організмі).

Тут і відкрилася правда – результати дослідження показали критично малу кількість активних сперматозоїдів. На цей момент пара витратила на обстеження і лікування близько 100 тисяч гривень.

Тоді подружжя все ж вирішило обговорити ЕКЗ. 

“Багато чоловіків соромляться здавати спермограму і визнавати, що проблема в них. Мій же чоловік це розумів.

Ми хотіли дитину, і ЕКЗ було шансом втілити мрію. Я бачила світло в кінці тунелю“, – каже Зоряна. 

Що таке ЕКЗ та кому воно потрібне

ЕКЗ – запліднення яйцеклітини сперматозоїдом поза організмом жінки із подальшою підсадкою ембріону всередину матки.

Загалом процес розвитку плода мало відрізняється від природного завагітнення – різниця лише в методі самого запліднення.

Метод штучного запліднення вивчався з 1890-х років. Тоді професор і лікар Кембриджського університету Волтер Хіп проводив дослідження репродукції у деяких тварин. Уперше дослідникам вдалося таким чином запліднити кроликів. 

У 1973 пацієнтка вперше в світі змогла завагітніти методом ЕКЗ. Проте тоді все закінчилося викиднем.

Але вже у 1978 році в Англії народилося перше дитя від штучного запліднення. 

В Україну такі репродуктивні технології прийшли у 1983 році. Тоді в Харкові професор Валентин Грищенко заснував лабораторію репродукції людини. У 1991 році під його керівництвом народилася перша українка, зачата методом екстракорпорального запліднення.

Ембріологиня Ольга Малюта пояснює, що екстракорпоральне запліднення – це метод лікування безпліддя і передумов для призначення процедури багато.

Жіночі фактори:

• непрохідність фалопієвих труб;
• ендокринний фактор – коли у жінки не відбувається овуляція, не вистачає своїх гормонів, щоб забезпечити дозрівання яйцеклітини;
• проблеми з маткою: наприклад, вона стає сприятливою до ембріону не в той день, коли він з’являється.

Чоловічі фактори – це проблеми зі спермою: або малорухливі сперматозоїди, їхня низька кількість або навіть відсутність.

У чоловіка нашої героїні проблема була саме в малорухливості сперматозоїдів – вони є і вони можуть запліднити яйцеклітину, але дійти до неї самостійно у них не вийде.

По суті, під час запліднення у таких випадках ми можемо вводити сперматозоїд ін’єкцією в яйцеклітину – йому не доведеться проходити всі оболонки яйцеклітини.

“Для цієї процедури є і протипоказання – це деякі гормонозалежні види раку. Тому перед призначенням ЕКЗ, жінка обов’язково має прийти на консультацію до мамолога“, – уточнює ембріологиня.

Крім цього, є величезний список обстежень та аналізів, які має пройти жінка:

• висновок терапевта про стан соматичного здоров’я та відсутність протипоказань для виношування вагітності;
• визначення групи крові та резус-фактора (при занесенні в паспорт жінки дійсні все життя);
• клінічний аналіз крові;
• коагулограма;
• аналізи крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити B і C;
• аналізи крові (IgM, IgG) на токсоплазмоз, хламідії, цитомегаловірус та корову краснуху;
• бактеріоскопічний аналіз виділень із вагіни, уретри і цервікального каналу;
• цитологічне обстеження мазків із шийки матки;
• загальне гінекологічне обстеження;
• УЗД органів малого тазу;
• аналіз крові на антимюллерів гормон, пролактин, фолітропін, лютропін, прогестерон, естрадіол;
• аналіз крові на тиреотропін;
• обстеження на наявність антитіл до тиреоглобуліну та антитіл до тиреопероксидази, антимікросомальних антитіл;
• УЗД молочних залоз для жінок не старше 40 років та мамографія у жінок старше 40 років;
• біохімічне дослідження крові: ниркові та печінкові проби, загальний білірубін, білкові фракції, глюкоза.

Коли всі обстеження пройдені, починається перший етап процедури – стимуляція. Він стартує у перший день циклу та триває близько 14 днів. Весь цей час пацієнтці колють гормональні препарати, щоб стимулювати ріст яйцеклітин. 

Упродовж чотирьох годин після пункції слід запліднити яйцеклітину. Фото phonlamai/Depositphotos

“Зазвичай за один менструальний цикл у жіночому організмі утворюється одна яйцеклітина. Під час стимуляції за раз може дозріти від 15 одиниць.

Сьогодні це безпечно для пацієнтки, оскільки разом із стимулюючими препаратами жінці дають ще й гормони-блокатори, які коригують вплив препаратів на організм“, – уточнює Ольга Малюта.

Коли фолікули дозрівають до розміру приблизно 18 міліметрів, лікар призначає фінальний укол гормона, який запускає овуляцію.

Цей укол роблять за 35 годин до забору яйцеклітин. Під час забору під контролем УЗД спеціальними датчиками через вагіну лікар забирає з яєчників вміст фолікулів. 

Ембріолог потім в лабораторії шукає із зібраного матеріалу яйцеклітини. Упродовж чотирьох годин після пункції слід запліднити яйцеклітину. Для цього завчасно чоловік здає свою сперму, звідки і виділяють сперматозоїди.

“Для підсадки за один раз можна використовувати максимум дві запліднені яйцеклітини, більше – незаконно“, – уточнює ембріологиня.

Вже запліднену яйцеклітину поміщають до інкубатора, який за середовищем та температурою нагадує маткову трубу. За п’ять діб яйцеклітину поміщають в матку жінки. 

Увесь інший отриманий матеріал можна заморозити на випадок, якщо перший раз не принесе успіху і доведеться пробувати ще. Тоді в подальших випадках можна буде уникнути першого етапу – стимуляції. Заморожені яйцеклітини можна зберігати скільки завгодно.

“Успіх процедури залежить від багатьох факторів, які не завжди можна реально оцінити повною мірою, – зазначає Ольга Малюта.

Тому багатьом парам, які наважуються на ЕКЗ, не вдається завагітніти з першої спроби.

Для клініки, яка робить процедуру, нормою вважається 70-80% і вище успішних процедур.

Але тут йдеться саме про загальну кількість усіх спроб, які здійснює лабораторія. Якщо ж ми говоримо саме про вірогідність завагітніти під час першої підсадки – я б дала ймовірність 50 – 55%”.

У випадку Зоряни запліднення відбувалося зі сперматозоїдами її чоловіка. За час підготовки до підсадки ембріону (менше двох тижнів) вона отримала 150 гормональних уколів в живіт та сідниці, частину з яких колола собі сама.

Гормони спричиняють вирощування декількох яйцеклітин одразу, кожна з яких, як ми вже говорили, міститься у фолікулі, який має рідину. Тому коли настав час пункції, живіт Зоряни дуже роздуло. 

Жінка думала, що одразу після пункції поїде на роботу, проте процедура виявилася дуже болючою і вона не могла піднятися з ліжка декілька днів. 

Підсадку ембріону мали робити того ж місяця, але оскільки її організм був виснажений, лікарі вирішили відкласти процес ще на місяць.

24 грудня 2019 року ембріон помістили всередину матки. 

На Новий рік дівчина не встигла зробити кілька ковтків шампанського, коли її почало жахливо нудити. Аптечний тест робити не було сенсу, оскільки він би не показав точного результату через гормони. 

5 січня Зоряна здала кров. Коли лікар вийшов в коридор і оголосив, що вона вагітна, подружжя не могло ні про що думати – Зоряна та її чоловік просто були щасливими. 

Які ризики штучного запліднення

Більшість упереджень щодо онкології внаслідок ЕКЗ або якихось аномалій у розвитку плода – вигадки.

Дослідження показують, що ризик виникнення раку яєчників у жінок з безпліддям в принципі вищий, а тому хворобу не можна пов’язувати виключно з ЕКЗ.

Другу тезу також можна спростувати дослідженнями, які показують, що більшість людей, що зачаті штучним способом, здорові. 

Проте, безумовно, ця процедура завдає шкоди організму жінки. Тож серед найрозповсюдженіших побічних дій є: 

• доволі болючі уколи, синці після ін’єкцій; 
• нудота; 
• синдром гіперстимуляції яєчників; 
• травми органів, що розташовані поблизу матки: сечового міхура, кишківника або судин; 
• передчасні пологи: недоношені діти (незалежно від того, чи були вони зачаті природним шляхом або за допомогою ЕКЗ) схильні до вищого ризику ускладнень зі здоров’ям, зокрема проблем з розвитком легенів, кишкових інфекцій, церебрального паралічу, порушення здатності до навчання, затримки мовного розвитку і поведінки; 
• пологи шляхом кесарева розтину; 
• цукровий діабет під час вагітності. 

Також від ЕКЗ дуже часто народжується двійня або навіть трійня, оскільки лікар підсаджує одразу декілька ембріонів для підвищення вірогідності успіху. 

Де в Україні роблять ЕКЗ

Доволі багато приватних клінік в Україні пропонують цю процедуру пацієнткам.

В окремих випадках можна спробувати ЕКЗ безкоштовно. У цьому допоможе державна програма лікування безпліддя.

Нею можуть скористатися українки від 19 до 40 років, у яких відсутні або повністю непрохідні обидві маткові труби, або відсутня матка чи є якісь аномалії в її розвитку. В останньому випадку для ЕКЗ залучають сурогатну матір. 

Жінка має зібрати всі документи, пройти обстеження та подати заявку на програму. Далі протягом місяця регіональна комісія розглядатиме заявку і у разі схвалення надішле її до відповідної комісії МОЗ України. Саме там вирішують, в яку з клінік направити пацієнтку. 

Зараз ЕКЗ держкоштом проводять у п’яти лікарнях України. Список цих лікарень щороку затверджує спеціальна комісія МОЗу.

Однак тут є певна спекуляція на слові “безкоштовна”, адже держава забезпечує лише препарати, необхідні для процедури (це і правда більша частина загальної вартості). Самі послуги та обстеження все ж оплачує пацієнтка. 

Зоряна з чоловіком не підходили під параметри держпрограми, адже жінка була здорова. Тому вибір пав на приватну клініку в рідному Тернополі.

“Я довго сиділа на форумах. Відгуки про цю клініку були різні, але саме в ній, за результатами голосувань, була найбільша кількість успішних спроб штучного запліднення.

До того ж вона була дуже близько до нашого дому, це також великий плюс”, – каже Зоряна. 

Скільки коштує штучне запліднення?

У різних клініках вартість різна. Якщо вам до 33 років, перша спроба обійдеться близько в 100 тисяч гривень.

Подальші спроби будуть трохи дешевші, оскільки не доведеться робити повторно пункцію та стимуляцію – матеріал з першого разу зберігається. 

Найдорожчим є етап стимуляції – на нього Зоряна витратила близько 50 000 гривень. Також довелося заплатити за пункцію, кріоконсервацію ембріону, УЗД та прийоми лікарів – 21 000 гривень (подружжя потрапило на знижки в клініці; зазвичай це коштує 27 000 гривень). 

Якщо жінці вдається завагітніти, потрібно заплатити ще 30 000 за підтримку вагітності до 12 тижня. 

Від вартості послуг можна повернути податкову пільгу. Для цього треба, щоб хтось із подружжя мав офіційний заробіток (не ФОП). Сума залежить від розмірів зарплати: чоловік Зоряни повернув 3 700 гривень. 

Стереотипи про штучне запліднення

Крім фінансової неспроможності та деяких фізіологічних протипоказань (інфекції, гострі запальні захворювання, психологічні розлади або надто коротке тіло матки), є ще безліч установок, які викликають сумніви перед ЕКЗ. 

Коли Зоряна тільки наважувалася на штучне запліднення, священик в церкві сказав, що це проти Бога, оскільки люди вважають себе богами, а тому модерують нове життя самі.

Проте вже коли героїня завагітнила, той самий священик сказав, що якби Господь не хотів, щоб у неї була дитина, то цього б не сталося. 

Водночас багато людей казали подружжю, що від ЕКЗ не може народитися нормальна та здорова дитина.

Однак Зоряна народила дівчинку Мію вагою близько чотирьох кілограмів. Малючка, як лагідно називає її мама, повністю здорова.

Під час вагітності героїня вирішила розповісти свою історію в соцмережах. Вона стверджує, що практично не було людей, які відкрито висловлювали засудження абощо. Натомість жінка отримала десятки листів з подякою від інших дівчат, які пережили ті ж самі періоди, що і сама Зоряна.

Поліна Вернигор, спеціально для УП.Життя

Читайте нас у Google News

Читайте нас у Telegram